Page 168 - 6732

168

фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу дає змогу

обробляти з однаковим успіхом як загартовані, так і незагартовані сталі.

Оброблення за ЕТ-технологією здійснюється на малих міжелектродних

проміжках (1... 10 мкм), що дає змогу не здійсню вати корегування форми і

розмірів робочої частини інструмента в процесі формоутворення поверхні.

Осциляція електрод-інстру- мента забезпечує стискання газорідинного

міжелектродного середовища під час пропускання імпульсу струму і швидку

її заміну у міжелектродному просторі під час відведення електрод-інстру-

мента від поверхні заготовки. Загалом це усе створює сприятливий

гідродинамічний режим електроліту для проведення процесу анодного

розчинення і уможливлює істотно спростити конструкцію технологічного

оснащення.

Автоматизована система управління і вбудована база цих технологічних

режимів дають можливість обробляти деталі різних форм і з різних

матеріалів без додаткових досліджень і не вимагають високої кваліфікації

операторів верстатів.

Формування мікрорельєфу поверхні при ЕХО, на відміну від

оброблення різанням, значною мірою визначається хімічним складом і

структурою оброблюваного матеріалу, хімічним складом, концентрацією,

температурою і швидкістю руху електроліту. Силові і теплові чинники

фактично не беруть участі в утворенні поверхневого шару. Поверхневий шар

формується у результаті електрохімічного розчинення матеріалу і хімічного

впливу середовища. Шорсткість обробленої поверхні, яка є найважливішою

геометричною характеристикою втомної міцності, залежно від умов і

параметрів режиму ЕХО змінюється у широкому діапазоні від Rz 40 до Ra

0,01 мкм. Для більшості конструкційних матеріалів за традиційних схем ЕХО

можна отримати шорсткість Ra 0,4...0,8 мкм. Під час використання

технологічної схеми мікро- секундного імпульсного біполярного
електрохімічного оброблення вібруючим електрод-інструментом є цілком

досяжною шорсткість Ra 0,01...0,05 мкм, а в деяких випадках навіть менше.