Page 27 - 6723

проникають в породи по порах, тріщинах і порожнинах,
викликаючи температурні зміни в породах, не опромінюваних
Сонцем безпосередньо.
Глибина проникнення в породу агентів вивітрювання
залежить від ступеня тріщинуватості породи, розкриття і
глибини тріщин. Область активного сучасного вивітрювання
розповсюджується на глибину 5—100 м і більше.
Вивітрювання охоплює великі глибини при сильній
тектонічній подрібненості і тріщинуватості гірських порід в
зонах розломів (зсувів, скидів), замках антикліналей,
перегинах флексур і взагалі у місцях ендогенних розтягувань
товщ порід. Товщина древньої кори вивітрювання
вимірюється десятками, а в окремих випадках і сотнями
метрів. Іноді древня кора вивітрювання перекрита молодшими
відкладами.
В результаті інженерної діяльності людини
вивітрювання може охоплювати різні глибини — від часток
метра до сотень і тисяч метрів, наприклад при проходці
тунелів, шахт.
Найсильніше вивітрювання проявляється в
приповерхневій зоні, де полегшений доступ агентів
вивітрювання. З глибиною процеси вивітрювання поступово
слабшають і затухають. Тому в області вивітрювання
виділяються, починаючи від поверхні, наступні зони: 1)
глинисто-піщана, сильно змінена процесами вивітрювання; 2)
щебениста; 3) глибова; 4) монолітна; 5) не зачеплена
вивітрюванням, найглибша (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 - Зони вивітрювання: Рисунок 3.2 -
1 - глинисто-піщана; 2 - щебе- Розщеплення пісковику
ниста; 3 - глибова; 4 - корінням дерев
монолітна; 5 - порода, не
зачеплена вивітрюванням

26