Page 47 - 6719

яка працює до руйнування зразка. Кількість циклів N , які витримав зразок до

руйнування, фіксується лічильником циклів 7 (рисунок 2). Після руйнування

зразка випробування повторюють на іншому зразку. На диск-піддоні

встановлюють вантаж, вага якого перевищує вагу першого вантажу, після чого

фіксують кількість циклів навантажень, які відповідають руйнуванню другого

вантажу.

Із метою економії часу й матеріальних ресурсів у практиці лабораторних

випробувань застосовують переважно прискорені методи визначення межі

витривалості й побудови кривої Веллера. Відповідно до прискорених методів

межа витривалості визначається за формулою

0.5
2
2
2
2
  ((N   N  2 ) / (N  N 2 )) (3)
r 1 1 2 2 1 2
Рівняння 3 зв’язує три точки кривої втомленості: ( N ) - перший зразок,
1 1
( N ) - другий зразок; ( , N ) - точка, що належить асимптоті.
2 2 r
Використання прискореного методу проведення випробувань на
витривалість потребує випробування тільки двох зразків і отримання двох

експериментальних точок ( N ), ( N ) замість випробування 6-8 зразків при
1 1 2 2
затосуванні традиційної методики досліджень.

5. Порядок виконання роботи

5.1 Використовуючи результати досліджень насосних штанг (таблиця 1),

побудувати діаграму витривалості металу в координатах   N .

5.2 Будуємо криву витривалості в логарифмічних координатах.

Розраховуємо логарифмічну шкалу напружень (вісь абсцис) та проводимо

результати розрахунків в табличній формі (таблиця 2).

Для побудови кривої витривалості в логарифмічних координатах прийнята

нормальна логарифмічна шкала, яка відповідає масштабу М = 250 мм. Перша
колонка таблиці 2 відповідає приведеним в таблиці 1 значенням напружень.