Page 43 - 6719

Опір втомленості металу – здатність матеріалу чинити опір руйнуванню

при дії повторно-змінних напружень.

Цикл напружень – сукупність послідовних значень напружень

(деформацій) за один період їх зміни при регулярному навантаженні.

Амплітуда напружень (деформацій) циклу – найбільше числове позитивне

значення змінної циклу напружень.

Розмах циклу – подвоєне значення амплітуди коливань напружень.

Мета витривалості – напруження за якого залежність напружень від

кількості циклів навантажень набуває горизонтального характеру.

База випробувань – кількість циклів навантаження, яка відповідає межі

витривалості об’єкта.

Коефіцієнт асиметрії циклу – відношення мінімального напруження до

максимального з урахуванням знаків цих напружень.

Втомний злам – поверхня розділу, що виникає при втомному руйнуванні
об’єкта.

Циклічна довговічність – кількість циклів напружень даної величини і
характеру, які з певною ймовірністю здатні витримати взірці чи деталі до

руйнування.

Крива витривалості (крива Веллера) – зв'язок між кількістю циклів

навантажень N і величиною напруження  за постійного коефіцієнта асиметрії.

Криву витривалості будують в напівлогарифмічних   lgN або

логарифмічних lg  lgN координатах (рисунок 1).

Величина  на графіку кривої (рисунок 1) визначає межу витривалості
r
матеріалу деталі. Похила частина кривої витривалості характеризується

значенням показника втоми m