Page 87 - 6718

При активації тампонажного розчину на усті свердловини місце встанов-
лення пристрою визначають виходячи з конкретної схеми розміщення облад-

нання при цементуванні (рисунок 6.6).
Омагнічуючий пристрій розміщений на лінії високого тиску між блоком

маніфольдів та цементувальною головкою. При використанні в процесі цемен-
тування осереднювальної ємності омагнічуючий пристрій доцільно вста-

новлювати перед нею. Після монтажу пристрою виконують гідравлічне випро-

бування обладнання підтримуючи упродовж 10 хвилин тиск, що на 50 % пере-

вищує робочий.

В процесі визначення фізико – механічних характеристик цементного ка-

меню використовуючи спеціальні металічні форми виготовляють зразки – ба-

лочки на основі омагніченого та неомагніченого розчину. Після затвердівання

зразки розламують на дві половинки під дією згинального навантаження. Кож-

ну половину зразка після цього випробовують на міцність при стиску. Величи-

на зчеплення цементного каменю з металом визначається на розривній машині,

шляхом фіксації зусилля відриву металічних стержнів від тіла зразка. При виго-

товленні зразків для визначення зчеплення з металом форму наповнюють цеме-

нтом. Перед наповненням у формах розміщують металічні стержні, встановлені

на однакову глибину. Враховуючи, що площа контакту металічних стержней і

цементного каменю для випробуваних зразків є однаковою, для визначення

ефективності магнітної обробки тампонажного розчину достатньо порівняти

значення зусиль відриву для оброблених та не оброблених зразків.

Ефективність магнітної обробки тампонажного розчину або його скла-

дових визначається за формулою

A  A
E  0 K  100 % , (6.3)
A
0
де A - міцність на згин, стиск або зусилля зчеплення з металом для оброблено-
0
го зразка;

A - міцність на згин, стиск або зусилля зчеплення з металом для контроль-
K