Page 43 - 6701

шляхом маркетингових досліджень, оцінювання власних
можливостей і постійне коригування та перегляд цілей підприємства.

Досягнення чітко сформульованої мети в оптимальному режимі
можливе за наявності конкретного плану  загальної та виробничих
стратегій за функціональними сферами діяльності, дія яких охоплює

вироби (послуги), процеси, методи і ресурси виробництва, якісні і
цінові показники, терміни виготовлення продукції, її сервісне
обслуговування та графіки роботи.

Практика підприємницької діяльності виробила деякі виробничі
стратегії:
1) увага на спрощення; 2) постійне вдосконалення; 3) активізація

та підтримка інновацій; 4) ретельний вибір процесів; 5) безперервне
навчання; 6) виробниче прогнозування; 7) зменшення розміру партії
виробів; 8) скорочення виробничих запасів; 9) мінімізація запасів

заготовок; 10) зменшення різноманітності робіт; 11) збільшення
частоти поставок комплектуючих виробів; 12) всезагальний контроль
(перевірка та статистичний контроль процесів).
Зазначені виробничі стратегії тією чи іншою мірою втілені в

сучасних взаємопов’язаних концепціях організації виробництва.
Узагальнено їх можна подати трьома групами:
1) Виробництво «точно вчасно»  отримання всіх матеріалів,

комплектуючих тоді, коли вони потрібні для складання і випуску
продукції готових виробів. При цьому постачальник повинен
поставляти комплектуючі по кілька разів на день.

2) Виробляти правильно з першого разу  тотальний
комплексний (всеосяжний) контроль якості. Якість продукції (послуг)
забезпечується шляхом включення положень про відповідальність за

якість в кожну посадову інструкцію або опис робіт виробничого
робітника. Новий робітник повинен вивчати принципи якості
одночасно з навчанням виробничим операціям на устаткуванні.

Якість формується на робочих місцях, а не внаслідок контролю
виготовленої продукції.
3) Комплексне профілактичне обслуговування. На виробничих

робітників покладено обов’язок ретельно здійснювати профілактичні
операції та обслуговувати устаткування, на якому вони працюють,
щоб виключити його відмови. Це потребує високої кваліфікації
робітників, проте підвищується якість процесу, продуктивність та

гнучкість виробничої системи (робочого місця).

41