Page 29 - 6701

практичні застосування. У виробничих системах організаційний
ефект має такі складові, як спеціалізація, синхронність, ритмічність.

Джерелом додаткової енергії такої системи є взаємопосилення
сукупності її елементів. Ефект посилення індивідуальних дій
покладений в основу створення виробничих систем будь-якого рівня.

Закон єдності аналізу-синтезу визначає те, що процеси
розподілу, спеціалізації, диференціації та інші необхідно
доповнювати протилежними процесами: з’єднання, універсалізації,

інтеграції і т. д. Використання цього закону передбачає вибір ознак
або підстав спочатку для розподілу (класифікації), а потім для
з’єднання (групування) у нові класи. Закон ставить вимогу розподілу
діючих систем на підсистеми (елементи) для наступного

перегрупування (трансформації) у нові системи для забезпечення
їхнього ефективного функціонування.
Закон пропорційності означає потребу певного співвідношення

між частинами цілого. Вимога закону композиції полягає в тому, що
мета діяльності підсистеми (елемента) одночасно є підціллю
діяльності системи. Згідно з законом самозбереження кожна реальна
фізична (матеріальна) система спрямована на збереження своєї

цілісності та на економію витрат своїх ресурсів. Важливий висновок
випливає із закону організованості-інформованості, відповідно до
якого в системі не може бути більше порядку, ніж інформації.

Кожна виробнича система як організація, йдеться в законі
онтогенезу, у своєму розвитку проходить фази життєвого циклу:
народження, становлення, розквіту, згасання.

Під законом організації виробничих систем розуміються
необхідні, суттєві, стійкі співвідношення між елементами
виробничої системи, а також між цією системою і зовнішнім

середовищем. Закони організації виробничих систем утворюють
систему законів, які взаємозалежні і взаємообумовлені, а всі разом
становлять ціле. Основні групи законів організації укладаються в
такій послідовності: закони статики, закони розвитку.

Закони статики організації виробничих систем:
1. Закон відповідності виробничих систем цілям, що перед ними
поставлені. Кожна система при формуванні цілеспрямована на

задоволення певних потреб. Виходячи з вимог цього закону:
 цілевизначення системи, її підсистем і елементів передбачає
розроблення системи цілей, підцілей і шляхів їхнього здійснення;

28