Page 27 - 6701

отримати їх одночасно від низки однорідних і різнорідних цехів свого

підприємства, а також з боку  безпосередньо з входу системи);
 надання певних заданих властивостей проміжним продуктам,
але відсутність додаткових супутніх властивостей, які можна

використовувати в наступних стадіях;
 можливість затримки проміжних продуктів на стадіях
виготовлення у зв’язку з необхідністю впливу сил природи для

виділення зайвої енергії (наприклад, охолодження, сушіння).
Остання обставина зумовлює переривчастий (дискретний)
характер процесу, у якому вихід попереднього за ходом елемента не

може бути суміщений за часом входом наступного. У свою чергу,
дискретний характер процесу системи створює об’єктивні
передумови для виділення з неї однорідних елементів у відокремлені

спеціалізовані виробництва, що виготовляють проміжні продукти для
багатьох виробничих систем, де вони споживаються у вигляді
вхідних матеріальних ресурсів (заготовок, деталей, комплектуючих
виробів) при виготовленні кінцевого продукту. У такий спосіб

забезпечується висока концентрація однорідного виробництва, що є
умовою технологічного прогресу і підвищення ефективності
виробництва.

Виникненню матеріальних зв’язків у виробничій системі
передують інформаційні зв’язки, під якими розуміють спілкування і
взаємодію людей шляхом обміну усними, письмовими, графічними та
іншими видами відомостей. Завдяки інформаційним зв’язкам

забезпечується інтеграція елементів системи в єдине ціле, оскільки
системоутворюючі елементи пов’язані з рухом інформації.
Інформаційні зв’язки, на відміну від матеріальних, мають прямий і

зворотний рух. Якщо прямі зв’язки визначають еталон поведінки
системи та її елементів, то зворотні відображають відомості про
результати виконання завдань і параметри функціонування елементів.
При цьому інформація супроводжує матеріальний потік, що відбиває

рух реальних матеріальних ресурсів під час їх перетворення в готовий
продукт. Таким чином здійснюються зв’язки внутрішнього стану

системи. На «виході» системи виникають інформаційні зв’язки
стосовно результатів функціонування, які відображають відомості про
кількість, якість, споживчі властивості виробів (послуг), про
економічні показники процесів тощо. На підставі отриманої

інформації аналізуються, виробляються організаційно-управлінські

26