Page 7 - 6698

Винайдення теодолiта приписують англiйцю Дiгсу. Це було в серединi XVI
столiття.

Великим поштовхом для розвитку геодезичного приладознавства стало
винайдення зорової труби Галiлео Галiлеєм у 1608 роцi. Особливо iнтенсивно

геодезичне приладознавство стало розвиватись у XIX столiттi. Великий вклад у
той час у розвиток геодезичного приладознавства зробив нiмецький вчений та

підприємець Вiльд. Йому приписують винайдення:

1) оптичного мiкрометра;

2) iнварних рейок;

3) оптичних тахеометрiв.

У 40-х роках XX столiття вперше було використано свiтловiддалемiри.

Пiсля цього цей напрямок геодезичного приладознавства почав швидко

розвиватись. Паралельно йшло вдосконалення теодолiтiв i тахеометрiв.

1.3 Досягнення сучасного геодезичного приладознавства

Сучаснi геодезичнi прилади є найбiльш досконалими приладами серед

iснуючих.

НIВЕЛIРИ. Сучаснi високоточнi нiвелiри дозволяють визначити

перевищення мiж двома точками, розмiщеними на вiддалi 1 км, з похибкою 0,2

мм. Для порiвняння, товщина леза бритви становить 0,1 мм. У сучасних

нiвелiрах автоматизовано процес приведення вiзирної осi в горизонтальне

положення та взяття вiдлiку на рейцi.

ТЕОДОЛIТИ. Сучаснi теодолiти дозволяють вимiрювати кути з точнiстю

до 1 секунди. При цьому значення вертикального чи горизонтального кута

висвiчується на табло i може бути записано у пам’ять вмонтованого

комп’ютера або на носій інформації.

ЕЛЕКТРОННI ТАХЕОМЕТРИ. В останнi роки почали широко

використовувати електроннi тахеометри. В цих приладах сумiщенi вузли для

вимiрювання кутiв та вiддалей. Вони мають компактний комп’ютер, який

7