Page 143 - 6698

контрольного відліку, оптичні центрири, штативи, термометр. або псіхрометер,
барометр, зарядно-розрядний пристрій.

СТ5 розрахований на вимірювання ліній від 0,2 м до 5 км у полігонометрії
4 класу, 1 і 2 розрядів (від 0,2 м до 1000 м на на відбивач з одної призми, до

3000 м на відбивач із шести призм і до 5000 м на відбивач із вісімнадцяти
призм). Точність вимірювання ліній характеризується середньою квадратичною

похибкою, обчисленою за формулою


6
m  10  5 D  10 ММ. (15.1)
D
СТ5 може бути автономним приладом або встановлюватись на теодоліт
ряду Т2 і утворювати з ним електронний тахеометр. Вимірювання еталонної

віддалі в режимі ОКЗ (оптичне коротке замикання) проходить автоматично в

загальному циклі вимірювання. На одне вимірювання витрачається до 10

секунд. Прийняття відбитого сигналу демодулятором, яким слугує

фотоелектронний множник (ФЕМ), та кінець обрахування виміряної віддалі

супроводжуються звуковим сигналом. Блок контрольного відліку (КВ) у

приладі використовується для приведення постійної поправки

світловіддалеміра до нуля ручкою 5 (рис. 15.1) значення КВ, наведеного в

паспорті приладу.

Світловіддалемір СТ5 має гніздо 24 для під’єднання регістратора

інформації. Прилад працює без термостата і споживає мало енергії 4,5 Вт. Під

час роботи в режимі «наведення» частина електроніки відмикається й

споживається ще менше енергії – 2,5 Вт.

Передаюча й приймаюча системи СТ5 суміщені. Джерело

випромінювання - лазерний діод. Прилад працює на двох фіксованих частотах:

f 1 = 14985,5 кГц (λ 1 = 20 м) у режимі «точно» та f 2 = 149,855 кГц у режимі

«грубо».

Модульоване випромінювання направляється на дистанцію імпульсами 10

нс паралельним пучком. Відбитий потік світла повертається до

світловіддалеміра і потрапляє на ФЕМ. Тут сигнал детектують, перетворюють у

низькочастотний, а далі через фільтр низьких частот і підсилювач потрапляє в

143