Page 140 - 6698

довжину вимірюваної лінії. Похибка у визначенні часу t є причиною похибки
довжини лінії, яку вимірюють. Точність вимірювання часу становить 1...10 нс,

тому точність вимірювання довжин ліній коливається від 0,3...0,5 м до 10 м.
Таку точність можна вважати задовільною для потреб геодезії, якщо

вимірювати лінії завдовжки понад 100 км. Перевагою імпульсних
світловіддалемірів є порівняно велика потужність випроміння. Тому

з’являється можливість вимірювати віддалі, використовуючи імпульс, відбитий

об’єктом, не застосовуючи відбивач. Щоправда, ці лінії порівняно невеликої

довжини. Варто відзначити, що імпульсні віддалеміри застосовують для

визначення віддалей до Місяця та штучних супутників Землі (ШСЗ). Джерелом

генерованих імпульсів у цих приладах є рубінові лазери, проміжки часу

визначають з точністю до 1 нс. У фазових віддалемірах замість індикатора часу

застосовують індикатор різниць фаз. Передавач віддалеміра випромінює

уздовж вимірюваної лінії гармонічні коливання. Вони проходять цю лінію,

відбиваються, вдруге проходять її і приймач їх приймає. До вимірювального

пристрою – фазометра потрапляють прямі та відбиті коливання. Фазометр

вимірює різницю фаз прямих і відбитих коливань.

15.2 Типи віддалемірів

Світловіддалеміри, які використовують для геодезичних вимірювань,

відрізняються один від одного радіусом дії, послідовністю вимірювань ліній,

функціональною схемою тощо.

Середня квадратична похибка вимірювання ліній віддалеміром залежить

-6
від довжини лінії М =a + b 10 L, де a, мм – частина середньої квадратичної
похибки, що не залежить від довжини лінії; b, L – частина похибки, що

залежить від довжини лінії (мм на кожний кілометр лінії).

Віддалеміри характеризують певною точністю (значення a і b (13.1)), а

також радіусом дії, тобто верхньою та нижньою межею вимірюваних довжин

ліній. Крім того, їх поділяють за принципом дії та конструкцією. Згідно із

140