Page 28 - 6694

1. Якщо кількість нестандартних скорочень велика, то перелік

умовних позначень подають після змісту. Перелік друкують двома

колонками, у яких ліворуч в алфавітному порядку подають скорочення, а
праворуч – їхнє детальне розшифрування. У тексті перший раз слово або

словосполучення пишуть повністю, а в дужках наводять скорочення,
наприклад: лексична одигиця (далі – ЛО).

2. Якщо кількість таких скорочень невелика, перелік умовних

позначень не укладають, перший раз слово або словосполучення пишуть

повністю, а в дужках наводять скорочення, наприклад: інформаційна система

(далі – ІС).

Умовні позначення на ілюстраціях наводять у підписах до них. У

тексті КР слід робити однотипні скорочення, тобто ті самі слова чи

словосполучення завжди скорочують однаково, а кожне скорочення –

позначає тільки один термін.

Перелічування. Для наочності елементи перерахування часто:

а) нумерують;

б) літерують (а); б); в) / a); b) ; c); d) тощо);

в) виділяють графічно за допомогою тире (▬, —, -).

Розрізняють внутрішньоабзацні перерахування і перерахування з

елементами-абзацами, що розгорнуті до одного або кількох речень.

Елементи внутрішньоабзацних перерахувань позначають малою

українською буквою або арабською цифрою з круглою дужкою. Перед

перерахуванням після узагальнювального слова, якщо воно є, ставлять

двокрапку (:). Елементи перерахування пишуть з малої літери. Між

елементами ставлять кому (,) або крапку з комою (;), залежно від ступеня

логічного зв’язку між ними і складності синтаксичної побудови елемента

перерахування. Якщо є декілька рівнів деталізації, використовують

числову й літерну нумерацію (див. рис. 6.5).

Перед перерахуванням з елементами-абзацами після

узагальнювального слова ставлять двокрапку (:). Коли немає

29