Page 289 - 6669

Опрацювання висновків та рекомендацій, як правило,
відбувається під час аудиторської перевірки або після її
проведення. Таким чином, внутрішні аудитори уникають
ризику неправильного розуміння або тлумачення фактів,
тобто суб’єкт аудиту може дати пояснення, висловити свою
думку щодо виявлених у результаті перевірки фактів,
висновків та рекомендацій.
Аудиторський висновок внутрішнього аудитора містить
основну інформацію та резюме. У висновок також можуть
бути включені:
• факти виявлених порушень;
• рекомендації з попередніх аудиторських перевірок;
• інформація про характер здійсненої перевірки
(планова, на запит, погоджені процедури).
В аудиторський висновок внутрішнього аудитора
обов’язково включають усі важливі факти, які необхідні для
підтвердження або запобігання неправильним судженням.
Менш важливу інформацію (факти) можна передавати усно
або шляхом неофіційного листування.
У висновках подаються рекомендації, які ґрунтуються
на виявлених під час перевірки недоліках та порушеннях.
Вони зобов’язують керівників підрозділів вживати
відповідних заходів. В аудиторському висновку можна
зазначати вжиті підрозділом заходи після останньої
аудиторської перевірки або інформацію щодо введення
суворого контролю над операціями.
Внутрішній аудитор у процесі обговорення матеріалів
перевірки повинен погодити із суб’єктом аудиту всі питання,
що стосуються цієї перевірки. Якщо внутрішній аудитор та
керівник підрозділу, що перевіряється, не дійшли згоди щодо
якогось питання, це висвітлюється в аудиторському висновку.
Письмові коментарі суб’єкта аудиту можна включати у
висновок як додаток, а також подавати в головній частині
висновку або в супровідному листі.

287