Page 28 - 6669

своїм висновком аудитор буде підтверджувати (або ні)
твердження відповідальної сторони, що втілює в собі предмет
перевірки. Такі завдання з надання впевненості мають назву
завдання з підтвердження.
Для другого типу завдань з надання впевненості
характерною рисою є те, що аудитор сам безпосередньо
здійснює оцінку або вимір предмета у спосіб (або відповідно
до визначених критеріїв), який потім буде порівнюватися на
відповідність до таких критеріїв. Наприклад, аудитор може
отримати завдання щодо перевірки цільового використання
кредитних коштів. У такому випадку аудитор спочатку
отримує інформацію про умови фінансування та визначення
того, як можуть витрачатися кошти цільового фінансування.
Потім аудитор на підставі даних первинного обліку про рух
грошових коштів (виписок з банківських рахунків та іншої
інформації) самостійно оцінює предмет завдання - визначає
суми фактичного використання отриманого цільового
використання за напрямками витрат, і, нарешті, робить
порівняння отриманих результатів з визначеними умовами
фінансування. Такі завдання з надання впевненості мають
назву завдання зі складання безпосереднього висновку.
Загальну сукупність завдань з надання впевненості
можна поділити на дві великих категорії:
- перша категорія - це аудит та огляд історичної
фінансової інформації,
- друга категорія - це завдання з надання впевненості,
що не є аудитом або оглядом.
Головна характерна риса першої категорії завдань з
надання впевненості є те, що такі завдання виконуються
стосовно повного комплекту фінансових звітів, які за своїм
характером і є історичною фінансовою інформацією.
Виконання цієї категорії завдань завжди буде відповідати
завданням з підтвердження. Друга категорія завдань з
надання впевненості може виконуватись як завдання з

64