Page 127 - 6669

Вибірковий ризик виникає тоді, коли тестується не вся
генеральна сукупність. Завжди існує ймовірність, що вибірка
не була представницькою через те, що певні одиниці, які
містять суттєві помилки, аудитор не перевірив.
Невибірковий ризик має місце тоді, коли аудиторські
тести не виявляють існуючі у виборці винятки. Цей вид ризику
виникає через неправильне застосування аудиторських
процедур або незнання про факт існування певних винятків.
Отримання представницької вибірки необхідне на різних
стадіях і етапах аудиту. На етапі попереднього обстеження
суб’єкта перевірки буває доцільним здійснити ідентифікаційну
вибірку, яка і дає змогу отримати необхідні відомості про
об’єкти дослідження. Наприклад, при ознайомленні з
обліковими реєстрами доцільно вибрати декілька з них для
отримання інформації про спосіб складання, форму і вид
подання даних, правильність заповнення тощо. На дослідній
стадії, коли відбувається підготовка сукупностей даних для
аудиту, формується дослідна (робоча) вибірка, на основі якої
здійснюють записи в робочі документи і роблять оцінку
достовірності бухгалтерського обліку та звітності. Саме на
основі цього виду аудиторської вибірки отримується більшість
аудиторських доказів.
На завершальній стадії аудиторського процесу часто
виникає необхідність уточнення окремих моментів,
доповнення інформації про певні об’єкти аудиту, контролю
раніше проведених процедур тощо. Для розв’язання згаданих
проблем використовують контрольно-аналітичну вибірку,
призначену для виявлення наявності можливих помилок і
недоробок, здійснених на попередніх етапах аудиту.
Надійність будь-якої вибірки визначається тим, як вона
отримана. За способом відбору аудиторська вибірка буває
імовірнісною і неімовірнісною. Надійнішою вважають першу,
однак для її отримання необхідні спеціальні технічні засоби
(комп’ютерні програми, таблиці випадкових чисел тощо).

163