Page 69 - 6660

4. Державним видаткам, тобто урядовому попиту і державному

споживанню, відводилося особливе місце. Дж. Кейнс розглядав державні

видатки як основний інструмент урядового втручання і подолання депресії. Їх

формування, структуру і зростання він вважав невід’ємним чинником

Досягнення «ефективного попиту». Урядовий попит, що фінансується

податками і позиками, на думку Дж. Кейнса, повинен пожвавити

підприємницьку діяльність, що сприятиме зростанню зайнятості і доходів.

Необхідно зазначити, що в США політика, так званих, антикризових заходів

починається на початку30-х років. Для порятунку банків і корпорацій

створюється система державних інститутів, які здійснювали санування банків і

корпорацій, регулювання цін, організовували «громадські роботи» для

допомоги безробітним. Дж. Кейнс з цього приводу вів листування із

президентом США Д. Рузвельтом(1882–1995). У грудні1933 р. Дж. Кейнс

в одному з своїх листів, наголошував, що відкинувши основи і принципи

ортодоксальних фінансів, президент вільний у своїх діях і може

використовувати фінансові можливості на користь світу і процвітання,

водночас як раніше їх дозволялося використовувати для цілей війни.

5. Новим положенням фінансової теорії є концепція зростання

державних капітальних вкладень, які доповнюють урядові заходи щодо

стимулювання «схильності до інвестицій». До певної міри ця ідея відповідала

теорії історичної школи Німеччини. На думку Дж. Кейнса, регулювання обсягу

поточних інвестицій залишати в приватних руках не можна, Тільки «широка

соціалізація інвестицій виявиться єдиним засобом, щоб забезпечити

наближення до повної зайнятості, хоча це не повинно виключати всякого роду

компромісів і способів співпраці з приватною ініціативою.

6. Дж. Кейнс «вписує» в рух макропоказників податки, вважаючи, що

зміни в податковій політиці можуть впливати на «схильність до споживання».
У науковий обіг вводиться поняття «податки — вбудовані стабілізатори», що

71