Page 66 - 6660
P. 66

вище,  а  теорія  зайнятості  є  визначальною  у  кейнсіанській  концепції.  Слід

            врахувати,  що  кейнсіанська  модель  зайнятості  основним  регулятором

            безробіття вважає інфояцію, яка стимулює пропозицію грошей і, таким чином,

            збільшує ефективний попит. Дана модель виходить з того, що в економіці може

            виникнути  або  езробіття,  абоінфляція.  Регулюючи  рівень  інфляції,  можна

            регулювати  рівень  зайнятості,  чим  вищі  в  країні  будуть  темпи  інфляції,тим

            меншим має бути безробіття.

                     Перша, Дж. Кейнс звернув увагу на невизначеність в економічному русі,

            яка веде до волатильності, нестійкості в розвитку. На його думку, балансуючим

            чинником  є  спекуляція,  яка  проходить  через  надзвичайно  висока  міра

            волатильності ринків.

                     Друга, Д. Кейнс зазначав, що на економічний розвиток спільний вплив

            доходу,  випуску  продукції  і  цін  будебільшим,  ніж  вплив  лише  одних  цін.  На

            думку  Р.  Скидельського,  будь-які  зміни  у  сфері  розвитку  економіки  повинні

            враховувати  ці  проблеми.  Якщо  визнати  факти,  що  економіці  властива

            волатильність,  що  рецесії  досить  сильні  й  автоматично  не  зникають,  то  ми

            підходимо до висновку щодо ролі уряду, підкреслював він. Багато з сучасних

            економістів вважають, що уряд не відіграє великої ролі, він лише слідує певним

            правилам. З цього приводу йдуть постійні дискусії. Часи минають, вже багато

            років  немає  Дж.  М.  Кейнса,  змінюються  уряди,  а  урядова  політика  стає

            вагомішою і роль її постійно зростає.

                     Теорія Дж. Кейнса формувалася в складних умовах20–30-х років ХХ ст.:

            наслідки Першої світової війни, проблеми міжсоюзницьких боргів, економічна

            криза1929–1933 рр., що призвела до масового безробіття, падіння промислового

            виробництва, експорту, крах фінансових ринків. У США валовий національний

            продукт  скоротився  зі103,9  млрд  дол.  У  1929  р.  до56,0  млрд  дол.  у1933  р.,  а


            кількість  зайнятих  відповідно  зі  106  млн  осіб  до  66,3  млн  осіб.  Скорочення
            виробництва і торгівлі, кризове падіння цін призвели до великого напруження




                                                           68
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71