Page 58 - 6660

Рівновага в економіці не зводиться до ринкової рівноваги, але вона

може бути досягнута лише через ринковий механізм, через обмін.

Рівновага цін установлюється у точці рівноваги між корисністю товару і

витратами на його виробництво. Ціна виступає як регулятор пропозицій обміну.

Вона забезпечує поєднання ступеня корисності споживної вартості з рівнем

витрат.

Вальрас підрахував, що ціни на споживчі товари залежать від цін

факторів (ренти, процента, заробітної плати). У свою чергу ціна факторів

виробництва залежить від цін споживчих товарів (продуктів харчування,

одягу, взуття, транспортних засобів). Між учасниками обмінних операцій

має дотримуватися принцип рівнозначних угод. Ціна однієї підсистеми

залежить від цін іншої підсистеми. Кількість грошей, які сплачуються за

фактори виробництва, має відповідати кількості грошей, які сплачуються за

споживчі товари. Рівновага на ринках факторів виробництва узгоджується з

рівновагою на ринках споживчих товарів.

Створена Л. Вальрасом модель загальної економічної рівноваги

відображує взаємозв'язок ринків готової продукції з ринками факторів

виробництва в умовах ринкового механізму господарювання з досконалою

конкуренцією, яка приводить до загальної рівноваги ринків.

Видатний італійський представник неокласичної економічної теорії,

продовжувач традицій "лозаннської школи" маржиналізму В. Парето поряд з

економікою цікавився також політикою і соціологією, про що свідчить

різноманітність тем його публікацій. До основних праць В. Парето належать

двотомний "Курс політичної економії" (1898), "Вчення політекономії"

(1906), "Трактат із загальної соціології" (1916).
З метою дослідження В. Парето розглядає вибір споживача як у

залежності від кількості певного блага, так і від кількості усіх інших ресурсів,
використовуючи "криві байдужості", які відображають збереження сумарних

60