Page 103 - 6660

Основні теоретичні напрями сучасної фінансової науки сконцентровані

на дослідженні проблем сучасного стану і розвитку соціально-економічних

процесів, зокрема на:

 теорії суспільного добробуту, основний зміст якої полягає у тому,

що будь-які зміни у фінансовій сфері мають сенс лише тоді, коли добробут

окремих соціальних груп покращується без погіршення інших (засновник — В.

Парето);

 теорії суспільного вибору в умовах демократичного середовища

(засновник — Дж. Б'юкенен);

 теорії фіскального обміну "податки-блага" (засновники: К. Віксель,

Е. Ліндаль, Дж. Б'юкенен).

У центрі фінансової науки XXI ст. перебувають не тільки проблеми

глобальні й макрорівневі, а й вивчаються фінансові проблеми, пов'язані з

поведінкою окремих громадян, соціальних і політичних груп, партій при

прийнятті рішень щодо параметрів державних доходів і видатків.

Сучасна парадигма західної фінансової науки, як зазначає В.

Андрущенко, характеризується такими ознаками:

 за способом дослідження — методологічним індивідуалізмом, що

передбачає аналіз фінансових явищ через призму поглядів, поведінки, інтересів

індивідуумів;

 за розумінням природи фінансів — інтерпретацією державних

фінансів як грошової субстанції, двоєдиної у своїй схожості й відмінності щодо

інших грошових форм;

 за соціальною спрямованістю — відмовою від старомодних уявлень

про фіскальну експлуатацію народних мас державою;

105