Page 7 - 6648
P. 7

Друга концепція, якої дотримуються всі сучасні мовознавці, полягає в тому,
            що безпосереднім джерелом розвитку української мови, як і інших слов’янських
            мов, виступає праслов’янська мова, розпад якої розпочинається орієнтовно в VII
            столітті.

                   Вчені виділяють 5 періодів, або етапів, розвитку української мови.

                1) спільнослов’янська, або праслов’янська (III тис. до н.е. – VI ст. н.е.);

                2) давньоруська мова. Становлення усної форми (VII – IX ст.);

                3) давньоруська мова (X – перша половина XIII ст.);


                4) староукраїнська мова (друга половина XIII– XVIII ст.);

                5) нова українська мова (XIX – XXI ст.).

                У  науці  висловлюють  погляд,  що  у  східних  слов’ян  протягом  VII  –  X  ст.
            сформувалася  писемна  давньоруська  мова,  яка  з  кінця  Х  ст.  стала  державною,
            обслуговувала потреби Русі. Давньоруською мовою писалися літописи, збірники
            законів, художні твори. Пам’ятки давньоруської мови: «Руська правда», «Слово о
            полку Ігоревім», «Повість минулих літ».
                1.4 Літературна мова


                Українська  мова  є  національною  мовою  українського  народу.  Українська
            національна мова існує:

            – у вищій формі загальнонародної мови – сучасній українській літературній мові;

            –у  нижчих  формах  загальнонародної  мови  –  її  територіальних  і  соціальних
            діалектах.


                   Літературна мова  – це  унормована, відшліфована форма загальнонародної
            мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу,
            всі сфери його суспільної діяльності.

                   Літературна мова реалізується в усній і писемних формах. Писемна форма
            літературної  мови  функціонує  в  галузі  державної,  політичної,  наукової  і
            культурної  діяльності.  Усна  форма  літературної  мови  обслуговує  безпосереднє
            спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.

                   Зачинателем  нової  української  літературної  мови  був  І. П. Котляревський,
            основоположником по праву вважають Т. Г. Шевченка.

                   Статус  української  мови  як  державної  закріплено  в  Конституції  України.
            Мовному питанню присвячено статтю 10.


                   «Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

                   Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови
            в усіх сферах суспільного життя на всій території України.


              8
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12