Page 86 - 6640

11.4 Короткі теоретичні відомості
В головних силових приводах бурових установок гідро-
динамічні передачі (ГДП) застосовують для пристосування
моментно-частотних характеристик первинних двигунів до
потреб споживачів енергії – бурової лебідки, ротора, насосів.
Найширше розповсюдження знайшли комплексні гідродинамі-
чні передачі (КГДП) та турбомуфти (ТМ). Застосування ГДП в
приводі бурових установок забезпечує автоматичне
регулювання частоти обертання вихідного валу в залежності
від моменту, що його навантажує, при незмінній частоті
обертання вхідного валу, суттєво зменшує динамічні інерційні
навантаження, попереджує статичне руйнування ланок
кінематичного ланцюга від перевантаження, фільтрує обертові
коливання, полегшує пуск в роботу, збільшує ресурс самого
привода та споживачів енергії, дозволяє повніше використати
наявну потужність і прискорити виконання технологічних
операцій.
Доцільним місцем встановлення ГДП в кінематичних
ланцюгах головних приводів бурових установок є ланка з
найбільшою частотою обертання (безпосередньо за первинним
двигуном), при цьому необхідна потужність передається при
найменших габаритах передачі.
Турбомуфта складається з насосного колеса, з'єднаного з
валом двигуна та турбінного колеса, яке через муфту зв'язане з
виконавчим механізмом. Насосне колесо працює як у
відцентровому насосі, перетворюючи енергію механічного
обертання в кінетичну енергію циркулюючої робочої рідини.
Потрапляючи на лопаті турбінного колеса, енергія рідини
знову перетворюється в механічну, створюючи при цьому на
веденому валі обертовий момент. Тобто, енергія від насосного
до турбінного колеса передається шляхом гідродинамічного
впливу потоку рідини на лопаті робочих коліс.
Турботрансформатор на відміну від турбомуфти має в
своїй проточній частині третє лопатеве колесо – реактор, або
направляючий апарат. Перетворення моменту в турботрансфор-

86