Page 72 - 6640
P. 72

10.3 Обладнання та прилади
                10.3.1 Натурний взірець вертлюга-сальника БИ 159-80-00,
           змонтований на лабораторному стенді.
                10.3.2  Комплект  плакатів  із  зображенням  вертлюгів
           різних моделей.
                10.3.3 Набір слюсарного інструменту.
                10.3.4  Пiдшипники,  якi  використовуються  в  рiзних
           моделях вертлюгiв, як основнi опори стовбура.
                10.3.5 Лiнiйки металеві - 500, 1000 мм.
                10.3.6 Штангенциркуль ШЦ-II-0-200-0,1.
                10.3.7 Транспортир.
                10.3.8 Динамометр.

                10.4 Короткі теоретичні відомості
                Вертлюг  застосовують  для  з'єднання  талевої  системи  з
           бурильною  колоною.  Він  забезпечує  можливість  обертання
           бурильної колони, підвішеної до підйомного гака, та виконує
           функції сальника для подачі всередину колони промивальної
           рідини.
                Вертлюги  практично  усіх  моделей  мають  подібну
           конструкцію,  їх  найсуттєвішою  відмінністю  є  тип,  число  і
           взаєморозташування  опор  стовбура.  Всі  деталі  вертлюга
           можна поділити на три групи:
                - такі, що не обертаються, зв'язані з корпусом вертлюга
           (штроп,  верхня  і  нижня  кришки  корпуса,  відвід,  напірна
           труба);
                - такі, що обертаються, зв'язані зі стовбуром вертлюга;
                - деталі і вузли, що є проміжними між конструктивними
           елементами двох названих груп, вони забезпечують рухомість
           спряжень або ущільнення зазорів.
                Найважливішою        ознакою      конструктивної     схеми
           вертлюга  є  спосіб  монтажу  стовбура  в  корпусі.  За  цією
           ознакою розрізняють вертлюги з:
                -  двоопорним  стовбуром  (два  радіально-упорних
           підшипники);

                                          72
   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77