Page 277 - 6624
P. 277

дані, які характеризують затрати на транспортування нафти на
           кожній окремій ділянці трубопровідної сітки.
                  Просторовий аналіз та моделювання різних процесів –
           це є клас найбільш складних, але й найбільш достовірних для
           прийняття рішень задач.


                     10.1 Просторове моделювання різних процесів

                  Методологічною  основою  прогнозування  екологічних
           та   соціальних     наслідків    аварій     на    магістральних
           трубопроводах  є  геоінформаційне  моделювання,  основні
           принципи якого наступні.
                  Спочатку  будується  геоінформаційна  модель  околиць
           трубопроводу.  Вона    включає  в  себе    різні  плоскі  шари
           картографічної  інформації  в  електронному  вигляді  в  зоні
           певної  ширини  в  коридорі  проходження  нафтопроводів  та  її
           інтеграцію  з  існуючою  атрибутивною  базою  даних  про
           об’єкти.  За  допомогою  спеціальних  програмних  засобів
           (GRID,  Spatial  Analyst)                  будується  тривимірна  модель
           даної місцевості.
                  Проводиться  побудова  так  званої  гідрологічної
           коректної  решітки  рельєфу,  яка  є  основою  для  розв’язку
           гідрологічних задач аналізу поведінки рідких субстанцій при
           їх  русі  по  рельєфу  місцевості  під  дією  сили  тяжіння.
           Вихідними  даними  для  побудови  решітки  є  об’єкти
           електронної карти: ізолінії рельєфу, точкові відмітки висот та
           зрізів води, гідрографічна сітка і ін.
                  На  лінійній  частині  трубопроводу  в  перетині  з
           границями комірок географічної карти виділяються перерізи,
           через  які  проводяться  лінії  в  напрямі  найбільш  сильного
           зниження  рельєфу  –  найкоротшого  спуску  максимальних
           градієнтів  висотних  відміток.  В  геоінформаційних  системах
           лінії  обов’язково  мають  параметр  “напрям”.  Ці  напрями
           замикаються гідрографічною сіткою, яка  визначає градієнти
           рельєфу.  Одержані  координатні  лінії  також  визначають
           найбільш ймовірні маршрути при течії рідини  через комірки
           вихідної електронної карти.
                  Другим  сімейством  координатних  кривих  є  ізолінії
           рельєфу.  Для  обчислення  значень  гідрологічно  коректної
           решітки  рельєфу  використовують  інтерполяційні  функції,  в


                                           277
   272   273   274   275   276   277   278   279   280   281   282