Page 152 - 6624

Розглядаючи вказаний графік, можна зробити такі
важливі висновки. На ділянці ламінарного режиму (тобто при
Re < 2320, чому відповідає lgRe < 3,36) всі дослідні точки
незалежно від шорсткості стінок лягають на одну пряму I в
лівій частині графіка. Отже, тут  залежить лише від числа
Рейнольдса і не залежить від шорсткості.
При значеннях числа Рейнольдса від 2300 до 3000
(перехідна ділянка від ламінарного режиму до турбулентного)
коефіцієнт гідравлічного опору  швидко зростає зі
збільшенням числа Re, залишаючись однаковим для різної
шорсткості.
На ділянці турбулентного режиму (тобто при Re > 3000,
чому відповідає lgRe > 3,486) починається вплив шорсткості
стінок на коефіцієнт гідравлічного опору. При цьому чим
більша шорсткість, тим вище значення  для одних і тих
самих чисел Рейнольдса. Для труб з більшою відносною
шорсткістю  поступово зростає зі збільшенням Re,
досягаючи деякого значення, яке потім стає постійним.
Для труб з малою шорсткістю дослідні точки в деякому
інтервалі значень числа Рейнольдса розміщуються вздовж
похилої прямої II, відомої під назвою прямої Блазіуса для
«гладких труб". Відхилення від цієї прямої настає тим
швидше, чим більша шорсткість стінок. При цьому коефіцієнт
 також прямує до деякої певної межі, різної для труб з
різноманітною шорсткістю, потім при дальшому збільшенні
числа Рейнольдса також зберігає свої значення постійним. Це
так звана ділянка гідравлічно шорстких труб, що відповідає
квадратичному закону опору.
Підсумовуючи, приходимо до висновку, що всю ділянку
чисел Рейнольдса можна розділити на п’ять зон:
1-а зона – ламінарний режим   f  ;
Re
2-а зона – перехідна від ламінарного режиму до
турбулентного;
3-я зона – гідравлічно гладких труб за турбулентного
Re
режиму   f  ;
4-а зона– змішаного тертя за турбулентного режиму,
  f  Re, ;
5-а зона – гідравлічно шорстких труб (квадратична або
автомодельна) при турбулентному режимі   f    .

152