Page 67 - 6623

3.5 Технологія захисту атмосферного повітря від хімічного
забруднення атмосфери

3.5.1 Методи та засоби очищення викидів в атмосферу
від газоподібних речовин

Однією з особливостей атмосфери є її здатність до самоочищення.

Самоочищення атмосферного повітря відбувається внаслідок сухого та
мокрого випадання домішок, абсорбції їх земною поверхнею, погли-
нання рослинами, переробки бактеріями, мікроорганізмами та іншими

шляхами. Садіння дерев та кущів сприяє очищенню повітря від пилу,
оксидів вуглецю, диоксидів сірки та інших речовин. Найкращі погли-
нальні властивості стосовно диоксиду сірки має тополя, липа, ясен. Од-
не доросле дерево липи може акумулювати протягом доби десятки кі-

лограмів диоксиду сірки, перетворюючи його в нешкідливу речовину.
Велика роль в очищенні атмосферного повітря належить ґрунтовим ба-
ктеріям та мікроорганізмам. При температурі 15–35 °С мікроорганізми
2
переробляють на 1 м до 81 т на добу оксидів та диоксидів вуглецю.
Однак можливості природи щодо самоочищення мають обмеження, що
слід враховувати при розробці нормативів ГДВ.
Одним з основних показників очищення викидів є ступінь їхньо-

го очищення від шкідливих речовин K :
оч
K = M M , (3.4)
оч y заг

де М – маса шкідливих речовин, які вловлюються в очисному
у
пристрої;

М заг – загальна маса шкідливих речовин у викидах.
Ступінь очищення повинен визначатися за кожною забруднюю-
чою речовиною. Ступінь очищення поділяється на проектний та фак-

тичний, а за рівнем – на максимальний та експлуатаційний.
Для оцінки забезпеченості підприємств очищенням у часі вико-
ристовується коефіцієнт забезпеченості технологічних процесів газо-

очищенням:

K = T Т , (3.5)
oo г то
де Т то – час роботи технологічного обладнання;

Т – час роботи газоочисних установок.
г
За несприятливих метеорологічних умов, коли викиди із забруд-
неннями можуть бути шкідливими для здоров’я населення, підприєм-

67