Page 62 - 6623
P. 62

також  на  природні  співтовариства  в  цілому.  Якщо  речовина  надає
               шкідливого впливу НПС у менших концентраціях, ніж людині, то при
               нормуванні виходять із порога дії цієї речовини на НПС (біологічні
               нормативи).

                     Останні дослідження привели до висновку про відсутність ниж-
               ніх безпечних порогів, а отже, ГДК, при впливі канцерогенів (напри-
               клад,  поліхлорбіфенілів,  диоксинів  і  інших  ксенобіотиків).  Будь-яке

               перевищення ними звичних природних фонів небезпечне для живих
               організмів (хоча б і генетично) в ланцюгу поколінь.
                     Критерії  якості  довкілля  запропоновані  Міністерством  охорони
               здоров’я країни після дослідів на тваринах і добровольцях-людях, по

               визначенню безпечних рівнів впливу токсичних речовин на живі ор-
               ганізми. ГДК в Україні, Росії і інших країнах закріплені законодавчо.

               Відповідність  якості  НПС  цим  стандартам  контролюється  відповід-
               ними органами нагляду. Отже, має виконуватися таке співвідношення
                                                                                                      3
               між концентрацією (q) і ГДК (обидві мають розмірність – мг/м ):
                                                        q £  ГДК                                         (3.1)


                     Встановлено, що в місцях відпочинку людей (рекреаційні зони),
               РЗА не повинен перевищувати 0,8 ГДК.
                     Деякі із ШР володіють односпрямованою дією, або ефектом су-

               мації. За наявності в атмосфері декількох (п) шкідливих речовин, що
               володіють сумацією дії, їх безрозмірна сумарна концентрація не по-
               винна перевищувати одиниці

                                                    q 1       q 2             q n
                                                         +          +  ...+          £ 1.                (3.2)
                                                 ГДК        ГДК             ГДК
                                                       1          2               n

                     Ефектом  сумації  володіють,  наприклад:  фенол  і  диоксид  сірки;
               диоксид сірки і диоксид азоту; диоксид сірки і сірководень; озон, ди-
               оксид азоту і формальдегід тощо.
                     Залежно  від  часу  впливу  розрізнюють:  ГДК  максимальні  разові

               (ГДК ), середні добові (ГДК ) і робочої зони (ГДК ).
                                                       сд
                                                                                      рз
                      мр
                     ГДК  – відноситься до 20–30-хвилинного інтервалу осереднення;
                           мр
               встановлюється для попередження рефлекторних реакцій людини.
                     У табл. 3.1 наведено ГДК деяких найбільш поширених шкідливих
               речовин. Як видно, навіть з цього невеликого переліку, нижня межа
               токсичності шкідливих речовин, тобто їх ГДК, сильно відрізняється.







                                                              62
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67