Page 72 - 6623
P. 72

Хвилеподібна форма, яка характеризується великим кутом роз-
               криття  і  значним  ступенем  турбуленізації.  Торкання  димової  хмари
               поверхні землі і точка максимальної концентрації токсичних речовин
               на рівні дихання значно наближаються до димової труби.

                     Конусоподібна  форма  має  конус  з  горизонтальною  віссю.  Стру-
               мінь торкається землі на більшій відстані ніж в першому випадку.
                     Веєроподібна  форма  дає  досить  мале  розсіювання  у  вертикаль-

               ному напрямку і розсіювання токсичних компонентів протікає в гори-
               зонтальному  напрямку.  Торкання  землі  не  відбувається,  чи  відбува-
               ється на дуже значній відстані від труби.
                     Припіднята  форма  характерна  великою  концентрацією  на  верх-

               ньому  кордоні  інверсійного  шару.  Шкідливі  речовини  направлені  в
               верхні шари атмосфери і практично не проникають до земної поверхні.

                     Задимлююча форма найбільш небезпечна для низьких димових
               труб.  Дана  форма  відповідає  розповсюдженню  димової  хмари  біля
               земної поверхні. Димова хмара розташовується поблизу димової тру-
               би. Поведінка димової хмари цілком залежить від стану атмосфери,

               яка характеризується наступними факторами: температурою, тиском,
               вологістю,  швидкістю  вітру.  Виходячи  з  цього  димовий  потік  може
               змінювати свою форму залежно від зміни вище наведених факторів.

               Сучасна  методика  розрахунку  забруднення  атмосфери  токсичними
               речовинами від одиночного джерела, дозволяє визначити максималь-
               не значення приземної концентрації та відстань, де вона спостеріга-
               ється від джерела забруднена.

                     Відповідно до чинного законодавства джерело забруднення атмо-
               сферного  повітря  має  право  на  функціонування,  якщо  максимальна
               концентрація  забруднюючої  речовини  при  найбільш  несприятливих

               умовах її розсіювання в атмосфері не перевищує на границі СЗЗ мак-
               симально разової граничнодопустимої концентрації (ГДКм.р).
                     Отже,  на  стадії  проектування  промислових  об’єктів,  що  мають
               джерела  викидів  в  атмосферу  забруднюючих  речовин,  а  також  для

               об’єктів,  що  вже  знаходяться  в  експлуатації,  потрібно  обґрунтувати
               можливість їх функціонування з точки зору викладених вище умов.
                     З цією метою розробляються відповідні матеріали: ОВНС (в час-

               тині «Охорона повітряного середовища») та «Проект нормативів гра-
               ничнодопустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин в атмосфер-
               не повітря». На підставі останнього підприємства отримують ліміти

               та дозволи на викиди [3].
                     Ці  матеріали  розробляються  відповідно  до  вимог  ОНД-86  [4].
               Означена  методика  розрахунків  розсіювання  забруднюючих  атмос-
                                                              72
   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77