Page 61 - 6623

Викиди будуть небезпечними для здоров’я людини, якщо при
розрахунках сума буде більша ніж одиниця.
За щорічного масового використання близько тисячі нових хіміч-
них речовин загальна їх кількість, що надходить у середовище про-

живання людини, перевищила 4 млн найменувань. Із них понад
40 тис. мають шкідливі для людини властивості. Нормативи ГДК, що
затверджується Міністерством охорони здоров’я України, встановле-

ні лише для 600 речовин у повітряному середовищі, 200 – у водному
та 100 – у ґрунті.
Використовується два типи ГДК: у повітрі робочої зони (ГДК ) і
рз
населеного пункту (ГДК ). ГДК – це концентрація, яка за щоденно-
нп
рз
го (крім вихідних днів) 8-годинного (але не більше ніж 41 година на
тиждень) перебування на роботі протягом усього робочого часу не

може спричинити захворювань чи відхилень у здоров’ї. ГДК врахо-
нп
вує перебування людей цілодобово. Всі концентрації шкідливих ре-
човин у повітрі робочої зони порівнюються з максимальними разови-
ми (протягом 30 хв.), а в повітрі населеного пункту – з середньодобо-

вими за 24 години. Для недопущення викиду в атмосферу понаднор-
мативних об’ємів шкідливих твердих речовин розроблено нормативи
гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у атмосфері

населених пунктів.
Чим шкідливіша речовина, тим складніше здійснити захист атмо-
сферного повітря, і тим нижча його ГДК.
Для кожної речовини встановлюються два нормативи: максима-

льна разова і середньодобова.
Максимальна разова ГДК встановлюється для відвернення реф-
лекторних реакцій у людини через подразнення органів дихання за

короткочасного впливу (до 20 хв.) атмосферних забруднень. Оскільки
концентрація забруднень в атмосферному повітрі не є постійною в
часі та змінюється залежно від метеорологічних умов, рельєфу місце-
вості, характеру викиду, разові проби повітря слід відбирати кілька

разів на добу впродовж 20–30 хв. Найвище значення забруднюючих
речовин у повітрі, отримане завдяки аналізу багаторазово відібраних
проб, називають максимальною разовою концентрацією.

ГДК «гранично допустима концентрація – норматив, за якого кі-
лькість ШР у НС у разі постійного контакту, або впливу, за певний
проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викли-

кає несприятливих наслідків у її потомства». Останнім часом при ви-
значенні ГДК враховується не лише міра впливу ШР на здоров’ї лю-
дини, а і їх вплив на диких тварин, рослини, гриби, мікроорганізми, а
61