Page 64 - 6622

робочі ділянки, посівні смуги. Поля також можуть складатися
з орних контурів, які обмежені іншими угіддями.
Поля сівозмін за умовами ґрунтів, рельєфу та
зволоження повинні бути однорідними та придатними для
вирощування та отримання високих урожаїв культур, а за
конфігурацією зручні для агротехнічно-правильного
виконання механізованих робіт. Для забезпечення цих вимог
при проектуванні полів сівозмін враховують наступне:
 встановлення розмірів сторін і форми полів;
 розміщення полів відносно рельєфу місцевості;
 розміщення полів відносно ґрунтів;
 рівновеликість полів за площами;
 розміщення полів з врахуванням існуючої організації
території (населених пунктів, господарських центрів,
доріг, лісосмуг, попередників та інше).
З цією метою кожне поле сівозміни, як правило,
повинно складатися із одного суцільного масиву, за винятком
місцевості з дрібною контурністю, де поля проектують
набором окремих контурів орних земель. Кількість та розміри
полів сівозміни встановлюються залежно від природної зони
розміщення підприємства, схеми чергування культур,
кількості та розміру контурів ріллі, особливостей ґрунтового
покриву, рельєфу, умов зволоження тощо.
Поля сівозмін і робочих ділянок проектують
правильної конфігурації у формі прямокутника, із
співвідношенням сторін 1:2 та 1:3, або близькі до них у формі
прямокутних трапецій та інших фігур із паралельними
довгими сторонами (рисунок 3.1). Неправильна конфігурація
полів зумовлює збільшення холостих переїздів, терміни
обробітку ґрунту, догляду за культурами, збору врожаю,
витрат пального тощо.

63