Page 8 - 6609

ВСТУП

Гідравлічні машин з’явилися дуже давно і застосовувалися у рі-
зних сферах діяльності людини. Найдавніший відомий механізм –
3
водопідйомне колесо яке підіймало 8 м води за хвилину на висоту
до 3 метрів. У 1700 р. до н.е. у Каїрі для підйому води з колодязя
глибиною 90 м використовували так званий ланцюговий насос (лан-
цюг з прикріпленими до нього ковшами). Гвинт Архімеда почали
застосовувати для зрошення полів за 1000 р. до н.е. Похило розта-
шований вал з гвинтовою нарізкою обертався у напіввідкритому
лотку та забезпечував підйом води на висоту до 5 м.
Першим насосом був поршневий. Його винахідником вважають
давньогрецького механіка Ктезабія (ІІ–І ст. до н. є.). насос був опи-
саний Героном Олександрійським у 1 ст. до н. є. у праці «Пневмати-
ка».
Поступово у процесі трудової діяльності люди накопичували
знання про закономірності руху рідин та газів. Це знайшло відобра-
ження у працях давньогрецького філософа Арістотеля. Деякі закони
гідравліки були сформульовані визначним механіком Давньої Греції
– Архімедом.
Відсутність приводного двигуна гальмувало розвиток гідравлі-
чних машин. Тільки завдяки розподілу праці та розвитку мануфак-
тури у XVI – XVII ст. були створені умови для широкого викорис-
тання водяного колеса, а пізніше парової машини як двигуна.
Вперше ідею застосування у машинах гідроприводу висловив у
кінці XVII ст. Блез Паскаль, який вказав на можливість створення
гідравлічного преса. Ця ідея Паскаля була реалізована у 1859-1861
рр. Хейзвеллом під час розробки конструкції першого гідравлічного
преса для штампування. В подальшому гідропривод тривалий час
використовувався тільки при створенні ковально-пресового облад-
нання.
Поява парових машин у XVIІI ст. була обумовлена, перш за все,
необхідністю приводу насосів для відкачування води із шахт. Не-
глибокі виробітки до того часу вже виснажились, а основною про-
блемою було видалення грунтових вод з глибоких шахт, котрі не
дозволяли проводити видобування корисних копалин.
З розвитком парових машин та загальним технологічним про-
гресом у машинобудуванні тісно пов’язане удосконалення констру-
кцій поршневих насосів, поява та удосконалення гідравлічних дви-
гунів. В подальшому застосування двигунів внутрішнього згорання
та електроприводу в кінці XIX початку XX ст. слугувало сильним
поштовхом до розвитку гідравлічних приводів.
Сьогодні у всьому світі практично неможливо назвати таку га-
лузь промисловості та сільського господарства, у якій не застосову-
валися б гідравлічні приводи. Темпи створення та освоєння серійно-

6