Page 10 - 6609

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ГІДРАВЛІЧНИЙ
ПРИВОД

Гідравлічним приводом називається сукупність пристроїв – гід-
ромашин та гідроапаратури, що призначені для передачі механічної
енергії та приведення у дію механізмів та машин безпосередньо ро-
бочою рідиною.
Основними властивостями робочих рідин, що використовують-
ся в гідравлічних приводах є:
а) в’язкість;
б) нестисливість;
в) рівномірний розподіл за об’ємом зовнішнього тиску (закон
Паскаля).
Перші дві властивості рідини не можуть накопичувати потенці-
альну (внутрішню) енергію пружної деформації (як тверді тіла або
гази) або підвищення температури (гази). У зв’язку з цим кожен
конкретно витіснений об’єм рідини може володіти тільки двома ви-
дами механічної енергії:
– кінетичною, коли рідина знаходиться в русі;
– потенціальною, внаслідок дії сил гравітації (гравітаційного
поля), коли рідина піднята на деяку висоту над поверхнею землі; дії
відцентрових сил, коли рідина перебуває у русі за криволінійною
траєкторією; або під час дії інших полів взаємно діючих з рідиною,
наприклад магнітних полів.
Розрізняють два типи гідроприводів, що відрізняються за фізи-
чним ефектом перетворення гідравлічної енергії у роботу:
– динамічні гідроприводи;
– об’ємні гідроприводи.
Гідроприводи складаються з двох основних елементів: джерела
гідравлічної енергії та виконавчих механізмів – гідропередачі. Ви-
конавчі механізми можуть бути двох видів: циклічної дії (поступа-
льні та поворотні гідроциліндри) і безперервної дії (гідродвигуни).
Джерела гідравлічної енергії поділяються на два типи:
– з перетворенням у гідравлічну енергію потенціальної енергії
рідини, тобто з перетворенням статичної рідини у рухомий потік;
– з перетворенням механічної енергії (енергії елементів при-
строїв, що рухаються) у гідравлічну енергію, тобто у рухомий потік.
Пристрої цього типу отримали назву – насоси.
На рис. 1.1 та 1.2 наведено схеми джерел гідравлічної енергії.

8