Page 110 - 6609

розміщення кінців труб зменшує змішування рідини з повітрям,
взмучування осаду та попадання домішок у вхідну гідролінію.
У верхній частині зливної труби може бути встановлено фільтр.
На дні або у найнижчій точці гідробака розміщено пробку для зливу
робочої рідини 11, періодичного очищення та промивання гідроба-
ка. На дні також можуть бути встановлені магнітні пробки для уло-
влення металевих домішок.
Розрахункова схема гідробака зображена на рис. 7.2.

1 – корпус;
2 – кришка;
3 – вхідна труба;
4 – пробка-сапун;
5 – вихідна труба;
6, 7 – пробка для зливу ро-
бочої рідини

Рисунок 7.2 – Розрахунко-
ва схема гідробака

Для визначення об’єму бака виконується тепловий розраху-
нок, метою якого є:
– визначення встановленої температури робочої рідини для гід-
росистем, у яких габарити бака для робочої рідини є обмеженими.
При перевищенні допустимого значення встановленої температури
у гідросистемі передбачено застосування холодильників. Холодиль-
ники застосовують також у гідросистемах великої потужності (бі-
льше 20…30 кВт);
– визначення мінімального об’єму бака, при якому встановлена
температура нагріву гідравлічної рідини не перевищувала б допус-
тиме значення у гідросистемах, у яких габарити бака для робочої
рідини не мають жорстких обмежень.
На практиці при виборі об’єму бака можна керуватися наступ-
ними правилами:
– для стаціонарних машин, що працюють у приміщенні без
штучного охолодження, об’єм бака приймається рівним 2-3 хвилин-
ної подачі насосів. Величина об’єму повинна бути не менше трикра-
тного об’єму гідравлічної рідини, що циркулює у гідросистемі;
– для стаціонарних машин, що працюють на відкритому повіт-
рі, об’єм бака приймається рівний не менше хвилинної подачі насо-
сів та не менше хвилинного об’єму гідравлічної рідини, що цирку-
лює у гідросистемі;
– для гідросистем транспортних і пересувних машин, що пра-
цюють на відкритому повітрі, об’єм бака приймається рівним
0,3…1,0 хвилинної подачі насосів, але не меншим 1,5…2,0 об’єму
гідравлічної рідини, що циркулює у гідросистемі.
108