Page 40 - 6607
P. 40

Товщина заплавних відкладів в стабільних тектонічних
                            районах  досягає  20-25  м  і  навіть  більше  30  м,  зокрема  в
                            нижніх течіях рік Дніпра, Дністра та Дунаю.
                                   Старичний  алювій  –  це  дрібнозернисті,  добре
                            відсортовані  суглинисто-глинисті  осадки,  які  чергуються  з
                            сезонними  сапропелево-торфяними  прошарками.  Займають
                            зазвичай  невеликі  площі.  Їх  потужність  в  сучасних  долинах
                            рік складає від 1-2 до 10-20 м.
                                   Алювіально-делювіальні  та  ярково-балочні  відклади
                            приурочені  до  краєвих,  присхилових  ділянок  розвитку
                            алювіального комплексу. Вони складені піщано-алевритовими
                            і глинистими осадками з неправильною і косою шаруватістю,
                            інколи  з  включеннями  уламків  порід,  які  складають  схили
                            долини, а також з лінзами торфу, які формуються у заплавних
                            болотах. Товщина цих відкладів не перевищує 10-15 м.
                                   В  цілому  найбільш  поширеним  типом  річкових
                            відкладів  є  різноманітні  піски,  петрографічний  склад  яких
                            залежить  від  складу  порід,  які  руйнуються  або  осадків,  що
                            накопичились раніше.
                                   Вони,  зазвичай,  слабо  відсортовані,  а  розмір  зерен
                            залежить від швидкості річкового потоку. Косошаруваті пачки
                            чергуються      з    горизонтально       залягаючими,      більш
                            дрібнозернистими  прошарками  руслового,  а  також  шарами
                            заплавного і старичного алювію з високим вмістом органічних
                            решток.
                                   Річкові  (аквальні)  відклади  мають  досить  чітко
                            виражену      циклічність.    Базальний     шар    алювіального
                            комплексу  осадків  залягає  на  породах  ложа  з  розмивом  і
                            представлений  валунно-галечниковим  або  гравійно-піщаним
                            горизонтом.  Вверх  по  розрізу  він  поступово  змінюється
                            осадками заплавного, а ще вище інколи і старичного алювію з
                            сапропелем і торфом.
                                   На розмиту поверхню цієї пачки накладаються осадки
                            наступного циклу, що починається знову з руслового алювію,
                            так  як  русло  річки  безперервно  змінює  своє  положення  в
                            межах  долини  і  рано  чи  пізно  повертається  в  дану  точку.
                            Подібна  циклічність  характеризує  зони  неотектонічних
                            опускань,  завдяки  яким  піднімається  базис  ерозії  річки.  При
                            стабільних тектонічних умовах розвитку району або при його
                            підніманні, базис ерозії буде понижений і раніше відкладений













                                                            38
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45