Page 44 - 6607

Для озер жарких сухих областей характерне дуже
незначне осідання органічної речовини,відсутність чистих
сапропелевих мулів (із-за бідності планктону), світле
забарвлення. В результаті заповнення озер осадками і їх
висихання виникає плоска акумулятивна рівнина, по
периферії якої можуть зберігатися сліди абразії (уступи), або
берегові вали, які часто сховані під шарами торфовищ. В
краєвих зонах озерних рівнин можна спостерігати озерні
акумулятивні та абразивні тераси.
Характеристика торфовищ
Торф'яні родовища – це ділянки земної поверхні, для яких
характерне надлишкове зволоження, наявність торф'яного
покладу й рослинного покриву, що складається з
вологофобних рослин - торфоутворювачів, які відмираючи не
піддаються повному розпаду й у напіврозкладеному стані
утворюють торф. У процесі породоутворення інтенсивність
розкладання рослин неоднакова. Частина рослин добре
зберігається в торфі – це головним чином різноманітні мохи. У
більшості трав'янистих рослин ( осока, очерет, пухівка та ін..)
зберігаються лише залишки підземного коріння, наземні їх
частини піддаються розпаду, у деревних порід добре
зберігається лише кора, деревина ж тільки у хвойних.
Класифікація. Торфовища розрізняють за типом озер та
боліт, які виникли на місці водоймищ у зв'язку з їх
торфоутворенням, та які виникли на мінеральних грунтах у
зв'язку із заболочуванням лісів, лук. При сталості водно-
мінерального режиму створюються торф'яні поклади,
однорідні за своєю будовою на всю глибину. При зміні водно-
мінерального режиму у зв'язку з ростом торфовищ угору, зі
змінами загальнокліматичних або місцевих умов (підняття або
опускання рівня грунтових вод, підпруження струмків і рік
або їх обміління) виникають поклади з торфом різних видів, а
іноді і різних типів. Перші називають простими покладами,
другі - складними.

42