Page 60 - 6606
P. 60

руйнування  та  їх  відкладання.  Вони  щорічно  виносять  в
                                                    3
                            океани  36.6  млн.  км води.  В  середньому  за  1  с  через
                            поперечний  розріз  усіх  рік  нашої  планети  протікає  1140  тис
                                3
                            км   води. Вся вона поступає у Світовий океан.
                                   Залежно  від  характеру  рельєфу  ріки  поділяють  на
                            рівнинні та гірські.
                                   Рівнинні  ріки  протікають  по  рівнинній  місцевості  у
                            відносно неглибоких, добре розроблених, широких долинах із
                            значними заплавами.
                                   Гірські ріки протікають у вузьких глибоких долинах з
                            крутими       схилами       й      кам'янистими       річищами.
                            Характеризуються  великими  нахилами  і  швидкістю  течії,
                            незначними  глибинами  і  слабо  звивистим  річищем.  Долини
                            річок  прямі  або  слабо  звивисті,  біля  витоків  являють  собою
                            глибокі каньйони з вузьким дном (1-3 м), а нижче у межах гір
                            долини  переважно  V-подібні.  Річища  вузькі,  порожисті,  з
                            водоспадами.  Швидкість  течії  від  1  до  4,5  м/с  і  більше.
                            Нахили  становлять  60-80  м/км  у  верхів'ях  та  5-10  м/км  у
                            низинах. Живлення гірських річок України дощове і снігове.
                                   Каньйон  -  це  вузька  глибока  долина  з  урвистими,
                            крутими, іноді східчастими схилами і вузьким дном, яке часто
                            повністю  зайняте  річищем.  Каньйони  характерні  для  плато,
                            що  складаються  з  горизонтально залягаючих  осадових  порід
                            або лавових покривів,  і  для гірських районів, які  інтенсивно
                            піднімаються.
                                   Найчастіше каньйони пов'язані з розломними зонами. В
                            Україні     типовим       є    Великий       каньйон     Криму.
                            Каньйоноподібний  вигляд  мають  окремі  ділянки  річкових
                            долин у Кримських горах і в Українських Карпатах.
                                   Незалежно від типу ріки в ній прийнято виділяти три
                            частини: верхню течію або верхів'я, яке примикає до витоку,
                            середню і нижню течії або низовину, яка закінчується гирлом
                            -  місцем  впадання  ріки  у  будь-яку  водойму.  Ріки,  особливо
                            гірські, в нижній течії мають значно пологіший нахил русла,
                            ніж у верхів'ї. Причому, чим більша і багатоводніша ріка, тим
                            менший її нахил, а чим менша ріка, тим нахил крутіший.
                                   Русло  кожної  ріки  переважно  має  досить  складну
                            форму,  яка  визначається  зміною  нахилу  поверхні.  Форму
                            русла  прийнято  оцінювати  коефіцієнтом  звивистості,  який
                            являє собою відношення дійсної довжини ріки з врахуванням


                                                            60
   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65