Page 62 - 6606
P. 62

Річкова вода в першу чергу розмиває дно свого русла, а
                            потім  руйнує  свої  береги,  підмиваючи  їх  основу.  У  цьому
                            зв'язку  розрізняють  глибинну  (донну)  і  бокову  ерозії.
                            Практично в кожній окремій точці можна знайти одночасний
                            прояв донної та бокової ерозії.
                                   Багаторічні  спостереження  за  ерозійними  процесами
                            показали,  що  ложе  ріки  руйнується  під  дією  абразії,
                            гідравлічного виорювання і розчинення.
                                   Під  абразією  розуміється  механічне  руйнування  дна
                            ріки  під  дією  ударів,  також  тертя  уламків  та  осадових
                            частинок, які переносяться рікою.
                                   Гідравлічне  виорювання  зумовлене  оточуючою  і
                            розклинюючою  дією  та  піднімальною  силою  рухомої  води.
                            Водотік  здатний  розпушувати,  піднімати  і  перекочувати  по
                            дну частини породи і ґрунту, а також вибивати і підхоплювати
                            в рух частинки твердої породи.
                                   Розчинення проходить за рахунок розчинної здатності
                            води, яка містить діоксид вуглецю, органічні кислоти та інші
                            реагенти,  які  підсилюють  розчинну  здатність  води.  За
                            підрахунками  вчених  на  континентах  щорічно  розчиняється
                            близько 5 млрд тонн твердої речовини.
                                   Кінцевою  метою  річкової  ерозії  є  вироблення
                            поздовжнього  профілю  рівноваги,  який  являє  собою  криву
                            зміни висот дна ріки на всій відстані її протікання - від витоку
                            до  гирла.  Форма  поздовжнього  профілю  ріки  визначається
                            первинним  рельєфом  місцевості,  перепадом  висот  між
                            витоком і гирлом, кількістю приток, міцністю гірських порід
                            ложа тощо.
                                   В  міру  ерозійної  роботи  ріки  її  поздовжній  профіль
                            постійно  заглиблюється,  наближаючись  до  рівня  басейну,
                            куди впадає ріка. Цей рівень отримав назву базису ерозії.
                                   Схема  вироблення  поздовжнього  профілю  рівноваги
                            ріки  можлива  тільки  за  умови  однорідності  складу  гірських
                            порід.  У  природі  цей  процес  значно  складніший.  Зокрема
                            гірські  породи,  по  яких  проходить  водотік,  переважно
                            характеризуються різною міцністю. Тому поздовжній профіль
                            рівноваги ріки формується не по всій її довжині, а на окремих
                            ділянках  при  чергуванні  м'яких  і  твердих  порід  у  руслі
                            утворюються пороги, перекати і водоспади.



                                                            62
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67