Page 40 - 6606

дещо горбистий рельєф. Лише пізніше розпочався етап, коли
на поверхні всіх континентів піднялися сучасні гірські хребти.
Тривалість цього етапу змінюється від 5 до 20 млн років. Для
вивчення історії коливних рухів протягом цього періоду
застосовуються як геоморфологічні, так і геологічні методи.
Геоморфологічні методи застосовують переважно там, де
переважають підняття та утворюються випуклі форми
рельєфу, а геологічні - при вивченні зон прогинання і
накопичення осадів.
Загальну попередню оцінку напрямку та інтенсивності
новітніх коливних рухів можна зробити за висотою великих
форм рельєфу. Наприклад, високий хребет завжди є
результатом новітнього підняття земної поверхні, а
навколишні низини утворились на місці відносних опускань.
Можливості більш детального вивчення новітніх
вертикальних рухів пов'язані з надзвичайно важливими
властивостями цих рухів - з їх коливним характером, який
проявляється з коливань різних порядків, накладених один на
одного. Тому тривале підняття гірського хребта переважно
відображає найбільш тривалий порядок тектонічних рухів. На
його основному фоні можуть проходити коливання менших
порядків, які співпадають з напрямом основного процесу, або
виявляються протилежними. В останньому випадку
проходить затухання загального підняття хребта або повна
зупинка і навіть опускання.
Зміна швидкості і напряму руху земної поверхні
впливає на швидкість ерозії та на формування рельєфу.
Нахили рельєфу місцевості можуть ставати то крутішими, то
пологішими. У зв'язку з цим епохи врізання водних потоків
чергуються з епохами бокової ерозії і розширення долин.
Зміна ерозійних режимів призводить до утворення в долинах
відповідних терас. У гірських хребтах відносно більш давні
тераси розташовані зазвичай вище від молодих, що вказує на
послідовне підняття хребта. Оскільки осьова частина хребта
переважно піднімається швидше, ніж окраїни, то тераси з
часом набувають більш крутого нахилу. Тому тераси
переважно розходяться віялоподібно від підніжжя хребта до
його вершини.
Новітні тектонічні рухи вивчаються переважно
геоморфологічними методами, оскільки саме вони дають

40