Page 39 - 6606

інтенсивності, який призводить до суттєвих якісних змін і до
перебудови структури літосфери.
Відносно невеликі максимуми тектонічної активності
називають тектоно - магматичними фазами, тривалість яких
не перевищує перших мільйонів років. Згущення фаз у
процесі тектогенезу вказує на загальне підвищення
інтенсивності тектонічних рухів в даний проміжок
геологічного часу. Такий тимчасовий проміжок отримав назву
тектоно - магматичної епохи. Тривалість таких епох становить
10-120 млн років з перервами між ними 30-40, іноді 60-80 млн
років.
Повсюдність тектонічних рухів полягає в тому, що
практично вони проявляються у кожній частині земної
поверхні. У зв'язку із складністю тектонічних процесів
неможливо визначити в кожній окремій точці, які саме
тектонічні рухи в ній проявляються.
Постійність у часі притаманна усім без виключення
видам тектонічних рухів. Ця властивість проявляється в тому,
що тектонічні рухи проходили у геологічному минулому
Землі, проходять зараз і будуть проходити у майбутньому.
При цьому інтенсивність тектонічних рухів може
змінюватися, але за своєю сукупністю вони постійні у часі.
Залежно від часу проявлення тектонічні рухи поділяються на
давні, новітні та сучасні.
Давні (донеогенові) вертикальні рухи земної кори на
континентах залишили свої сліди у фаціях і товщах осадових
порід. Тому відновлюються вони геологічними методами.
Однак прямими методами можна вивчити тільки історію
розвитку прогинів, оскільки тільки в них накопичуються
осадові відклади.
Історія піднять вивчається побічно за тим впливом,
який вони здійснили на накопичення осадів у сусідніх
прогинах.
Новітні коливні рухи сформували майже весь
сучасний рельєф континентів. Рельєф, який ми зараз
спостерігаємо на земній поверхні, переважно геологічно
молодий і його історія розвитку починається з початку
міоцену, а місцями навіть і пізніше. Встановлено, наприклад,
що на місці Кавказу, Альп, Тянь-Шаню, Кордильєр в кінці
палеогену - на початку міоцену існував якщо не рівнинний, то

39