Page 43 - 6605

особливості родового складу флори і послідовності змін
рослинних асоціацій.
У ранньому плейстоцені виділяються три теплих етапи
(мартоношський, лубенський і завадовський) і три холодних
(приазовський, сульський і тилигульський). У теплі етапи
раннього плейстоцену екологічні умови для росту лесу були
більш сприятливі за сучасні.
Теплий і відносно вологий клімат мартоношського,
лубенського і завадовського етапів обумовив розповсюдження
лісової рослинності багатої за видами.
У мартоношський час на більшій території України була
лісова рослинність різних видів. Домінували хвойні ліси змішані
з широколистовими породами. Розвинуті також лугові і болотні
формації. У цей час існувало дві зони: лісова і лісостепова.
Границя лісової зони поширюється до широти м. Дніпро.
Лісостепова зона була звуженою і займала територію сучасного
степу.
У лубенський час у рослинному покриві чіткіше
виділяються риси помірного клімату. Склад лісів порівняно з
мартоношським бідніший. Домінують хвойні породи (переважає
сосна). У групу широколистяних порід входять сучасні дуб, граб,
липа, ясень та інші і деякі релікти пліоцену. Відбувається
диференціація зональної структури і хоча продовжують існувати
дві зони – лісова і лісостепова, однак у їх межах чітко
виділяються західні і південні райони.
Рослинний покрив завадовського часу характеризувався
значним поширенням широколистяно-хвойних лісів з реліктами
пліоценової флори. Зональна структура також складається з двох
зон – лісової і лісостепової.
У холодні етапи раннього плейстоцену переважали
степові трав’янисті формації. Деревовидні рослини займали
невеликі площі. Під дією аридизації і континенталізації клімату
із рослинного покриву зникають теплолюбові і вологолюбиві
види. Холодні етапи мало чим відрізняються. У складі

43