Page 82 - 6583
P. 82

змінюється  в  денні  години,  коли  електропровідність
         іоносфери  максимальна.  Тобто  варіація  L  зобов’язана
         електричним  струмам,  що  виникають  у  процесі  індукції,  у
         нижніх шарах іоносфери.
                 У  межах  вузького  поясу  над  магнітним  екватором
         амплітуди  S q і L значно зростають у полуденний час. Цей ефект
         зобов’язаний  існуванням  «екваторіальному  електроджету»  –
         концентрації електричного струму, що протікає у вузькій полосі
         в  іоносфері.  Місячно-добова  варіація  зростає  з  більшою
         швидкістю,      ніж     сонячно-добова.     Припускають,      що
         екваторіальний електроджет, який тече із заходу на схід, виникає
         в результаті підвищення електропровідності поперек магнітного
         поля (яке тут спрямовано горизонтально).
                 Геомагнітні бухти
                 Часто  спостерігаються  магнітні  варіації,  при  яких  лінія
         аналогового  запису  горизонтальної  північної  компоненти  на
         магнітограмі  нагадує  бухту,  яку  виробляє  берегова  лінія.
         Магнітні бухти мають максимальну амплітуду та найбільш часто
         спостерігаються  в  авроральних  зонах  (зонах  полярних  сяйв)  з
         нічного боку Землі, по одній на кожній півкулі (рис. 2.20). Їхні
                                                                 0
         центри  віддаляються  від  геомагнітних  полюсів  на  23 .  Типова
         магнітна бухта вказує на інтенсивний електроджет в іоносфері в
         західному  напрямку,  який  протікає  через  авроральну  зону  в
         ранішні  години  (за  місцевим  часом),  і  відносно  слабший
         електроджет,  який  тече  в  східному  напрямку  в  пізні  вечірні
         години.  Розсіяні  струми  від  цих  авроральних  електроджетів
         розповсюджуються над усією Землею та збурюють магнітні бурі
         значно меншої інтенсивності в низьких широтах.
                 Потужні  магнітні  збурення  в  авроральних  зонах,  які
         називаються  «полярні  шторми»,  тісно  пов’язані  з  областю
         розповсюдження полярних сяйв та інших полярних збуджень.
                 Вплив сонячних спалахів
                 У  результаті  спостережень  за  Сонцем  були  виявлені
         неочікувані  спалахи  поблизу  сонячних  плям.  Одночасно  з
         ними  реєструються  збудження  геомагнітного  поля,  які
         спостерігаються  на  обсерваторіях,  розташованих  на  денній
         половині Землі. У земному магнітному полі сонячний спалах
         викликає  неочікуване  збільшення  S q  тривалістю  20–30  хв.,
         тому  ці  ефекти  позначають  S qa,  де  позначка  a  вказує  на
         збільшення інтенсивності поля.


                                           82
   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87