Page 66 - 6583

денної поверхні, підтискають до неї телуричні струми, чим і
викликають підвищення поля E .
Електротелуричні поля використовуються для
геологічних цілей, але для деяких методів електророзвідки
представляють заважаючі фактори. Основне значення вони
можуть мати при вивченні глибинних частин земної кори.
Близькими за характером своїх змін до телуричних
струмів є струми від грозових розрядів. Вони
характеризуються різкими імпульсами, які повторюються
через декілька секунд. Їхня інтенсивність досить велика за
безпосередньої близькості від місця грозових розрядів.
Крім розглянутих, спостерігались досить інтенсивні
поля в районі поширення острівної вічної мерзлоти.
Можливість впливу полів такого походження на
геоелектричні дослідження необхідно мати на увазі при
роботах у зонах поширення вічної мерзлоти та при мерзлому
грунті.
Неможливо також вказати точно істинний напрямок
телуричного поля, оскільки напрямок останнього неперервно
змінюється. Систематичні та тривалі спостереження в різних
точках земної поверхні дають можливість вважати, що
середній напрямок телуричного струмового поля залежить від
географічної широти місця. Виявляється, що на рівнинах у
полярних і екваторіальних зонах течуть струми широтні, а в
помірних зонах – меридіальні. Більше того, спираючись на
систематичні та тривалі спостереження, Гішу і Руннею
вдалось вияснити загальні риси структури телуричного поля
та побудувати світову карту телуричних струмів, які
циркулюють у поверхневому шарі земної кори. Згідно з
вказаними авторами, структура телуричного поля
характеризується декількома обширними замкнутими
струмовими системами. Чотири з них розміщені в північній
полярній зоні і чотири – у помірній і екваторіальній зонах
північної півкулі; вісім таких самих замкнутих систем
знаходяться в південній півкулі (рис. 2.5).

66