Page 369 - 6583

Під Копетдагом знайдена аномалія високої
електропровідності на глибинах близько 5 км із сумарною
поздовжньою провідністю 3000 См. Вважають, що в
центральній частині Середньої Азії в межах Бухарського
ступеня існує на глибині 15–20 км провідний шар у
Сирдар’їнській западині.
У північно-західній частині Південно-Тянь-Шаньської
складчастої системи була відкрита Південно-Тянь-Шаньська
аномалія електропровідності. Її глибина змінюється і аномалія
проявляється окремими локальними ділянками.
У південній частині Північного Паміру, Центральному
та Південно-Східному Памірі глибина залягання провідника
складає біля 10–15 км, а сумарна поздовжня провідність біля
3000 См.
Паміро-Тянь-Шаньський регіон достатньо добре
вивчений магнітотелуричними та магнітоваріаційними
методами. Тут розкривається досить складна картина, але
основні елементи геоелектричного розтину – це існування
провідної субширотної структури поміж Центральним та
Південним Паміром на глибинах порядку 20 км (рис. 13.4).
Киргизький Тянь-Шань характеризується провідником
у земній корі на глибині 20–40 км і можливо в мантії. Тут на
профілях, що перетинають Киргизький Тянь-Шань, знайдено
потужний провідний шар, що охоплює нижню частину земної
кори (25–50 км). Опір цього шару зростає в північному
напрямку від 7–10 до 35–300 Омм. У середині профілів та на
південних крилах провідний шар наближається до поверхні і
від нього відокремлюються субвертикальні провідні зони, що
тяжіють до розломів. Межа низькоомної мантії занурюється
на глибину 150 км. У земній корі Південно-Тянь-Шаньської
геосинклінальної системи розвинуті потужні поля
графітизованих сланців, інтегральна провідність яких досягає
3
3
10 –2·10 См, але припускається, що при переході до
Північного Тянь-Шаню зміст вуглецю в земній корі суттєво
зменшується, і головним фактором, що обумовлює корову
електропровідність, становиться флюїд.

355