Page 371 - 6583

У Середньоазіатському регіоні виділена астеносфера з
S > 1000 См на глибинах понад 60 км уздовж зони
зчленування Тянь-Шаню та Туранської плити. Провідна
мантія визначена під Паннонією та Карпатським регіоном,
Волино-Подільськой плитою, Добруджею, Кримом і західною
межою Українського щита.
У результаті побудовані моделі електропровідності,
основними елементами яких є: 1) неоднорідний осадовий
чохол; 2) неоднорідна літосфера, що складається з різних
геоелектричних блоків, які утримують або не утримують
корові провідники; 3) вертикальні або субвертикальні провідні
зони (розломи, розриви, шви), що об’єднують осадовий чохол
із низькоомною мантією; 4) низькоомна мантія (астеносфера).
Протягом довгого часу Кримський півострів вивчався
глибинними геоелектричними методами, до того ж є велика
кількість даних МТЗ, але у відносно вузькому діапазоні
періодів електромагнітних коливань. На основі цих робіт
встановлено існування відносно слабко провідної астеносфери
на глибині 100 км з сумарною електропровідністю до 80 См.
Була побудована двовимірна модель для даних МТЗ на
Тарханкутському півострові, ця модель уміщує два провідних
об’єкти з глибинами покрівлі 14 і 60 км. Їхня сумарна
поздовжня провідність становить 6000 См.
Потім була побудована плівкова модель, яка включає
горизонтально залягаючу плівку довільної будови з
неоднорідним розподілом сумарної поздовжньої провідності
та глибиною залягання аномальних структур на фоні
горизонтально-шаруватого простору. Основний провідний
об’єкт розташований в акваторії Чорного моря на глибині
10 км з S = 5000 См, глибина залягання – 10 км. Від
Тарханкутського півострова до Новосельского підняття в
субширотному напрямку простягається аномалія завширшки
20–30 км з S = 5000 См на глибині 5 км. Далі вона змінює
напрямок на північний захід.
У східній частині Криму виділяються зони провідності на
глибинах 2 та 5 км з сумарною поздовжньою провідністю 2500 та
5000 См відповідно. Ця зона географічно збігається з положенням
грязьових вулканів Керченсько-Таманського регіону, що можливо
контролюється тектонічними порушеннями, коренева система
яких залягає на глибині 5–7 км.

357