Page 364 - 6583

У результаті аналізу даних профільних
магнітотелуричних зондувань на острові Південний у Нової
Зеландії виявлена зона високої електропровідності в середній
та нижній частинах кори. Висока провідність корового
провідника в Південних Альпах можливо викликана
електропровідністю флюїду, що виник у процесі метаморфізму
порід у глибині кори. Зв’язність флюїду і, відповідно, висока
електропровідність були сформовані зсувними деформаціями.
Ця аномалія, яка має вертикальну компоненту на глибині 10 км,
виникла через те, що флюїд підіймався до поверхні через зону
хрумко-пластичного переходу та призвів до гідророзриву.
Глибинна електропровідність збігається з сучасними
утвореннями золотої мінералізації. Велика електропровідність
може викликатися і графітом, що відкладається з флюїду.
Тихоокеанська літосферна плита всувається з південного сходу
в Австралійську плиту та створює в нижній корі корені й
адвекцію холодного матеріалу на великі глибини. Ці корені й є
тим пунктом, де виробляється флюїд унаслідок прямого
метаморфізму. При цьому збільшуються електропровідність та
ступені розломів і радіоактивний розігрів.
Область низького опору може мати глибинне
походження та підкреслювати шляхи золотовміщувальних
флюїдів у вигляді жил. Необхідно пам’ятати, що золото
зазвичай супроводжується сіркою, а сіркова хімія відіграє
значну роль у створенні аномалій високої електропровідності.
Розглянемо ще один суттєвий приклад аномалії високої
електропровідності в Північно-Американських Центральних
Рівнинах (рис. 13.2). Ця геоелектрична структура, що
викликає аномальну поведінку бухтоподібних геомагнітних
варіацій, простягається зі сходу від бухти Хадсона вже на
територію Сполучених Штатів Америки. Вона простежується
в довжину на понад 2000 км та може бути і довшою.
Глибина залягання покрівлі аномального тіла складає
10 км. Її природа не визначена. Одна з гіпотез свідчить, що це
можуть бути графітові сланці.
Аномалія простягається від південно-східної частини
штату Ваоймінг у північному напрямку до непокритого
Канадського щита вздовж регіонального розлому до басейну
Гудзонової затоки, де вона знайдена в районі на схід від озера
Невільничого.

350