Page 341 - 6583

S = 5000 См, що відповідає Оріхово-Павлоградській шовній
зоні.
Сумарна поздовжня провідність (S) приповерхневого
шару в основному відповідає потужності осадових відкладів
(за виключенням Донбасу) та корелює з основними
структурними геологічними одиницями. Український щит,
який включає Приазовський масив, характеризується
низькими значеннями та великою змінністю S від 0,5 до
100 См. У Донецькому басейні, де кристалічний фундамент
залягає на глибинах понад 20 км, S не перевищує 1000 См. У
Причорноморській западині на південь від УЩ значення S
досягає 1000 См, водночас на півночі, в ДДЗ, спостерігається
велика потужність опадів і значення S перевищує 2000 См.
Розподіл сумарної поздовжньої провідності першого
провідного шару розглядається як апріорні дані. Вони
отримані в результаті багаторічних досліджень багатьох
авторів потужності шару мінералізованої морської води.
Ці дані показують, що в межах Приазов’я та сумісних
територій на кривих МТЗ чітко вимальовуються області з
провідниками на різних глибинах у надрах земної кори та на
поверхні кристалічного масиву.
Територія характеризується різкою латеральною
неоднорідністю електричного опору з градієнтами, що значно
більше просторової довжини хвилі в області періодів
магнітотелуричного поля. Тобто, всі ці неоднорідності
спостережених параметрів значною мірою викликані
неоднорідним у горизонтальному плані розподілом
електропровідності порід.
У районі Донбасу спостережено розворот індукційних
параметрів для періодів геомагнітних варіацій 2000 с. На схилі
Воронезького масиву тіппери спрямовані головно на північ, а
на півночі Приазовського масиву – на південь. Водночас на
півдні масиву вектори індукції змінюють свій напрямок на
захід та північ. Це свідчить про суттєву неоднорідність
розподілу в надрах земної кори Приазовського масиву
геоелектричних параметрів.
Ці дані та результати МТЗ лягли в основу побудови
тривимірної геоелектричної моделі (рис.12.11).

327