Page 344 - 6583
P. 344

При  порівнянні  геоелектричної  моделі  з  картою
         метаморфічних фацій УЩ вимальовується зв’язок зі стадіями
         метаморфізму.  По-перше,  Гуляй-Польський  блок  відповідає
         амфіболітової фації та відносно низькій електропровідності з
         поверхні  до  2  км,  але  нижче  електропровідність  аномально
         підвищується.  По  друге,  Андріївський  блок,  що  відповідає
         низькотемпературній          амфіболітовій         фації       та
         поліметаморфічним  утворенням,  характеризується  високою
         електропровідністю з поверхні до 10 км.
                 У  геохімічному  відношенні  аномальні  зони  високої
         електропровідності  відповідають  сидерофільній  спеціалізації
         з комплексною геохімічною асоціацією елементів.
                 Головною  є  наявність  тривало  існуючого  глибинного
         вогнища,  здатного  в  спокійній  тектонічній  обстановці  до
         тривалої  диференціації  розплаву.  Таке  джерело  енергії  і
         флюїдного  потоку  забезпечує  можливість  неодноразової
         концентрації     рідких    металів    за    умови    збереження
         спрямованості еволюційного розвитку рудного району.
                 Поява  геохімічної  зональності  пов'язана  з  проявом
         глобальних геологічних процесів. Вони визначають зовнішні
         чинники  міграції  елементів  у  різних  геологічних  і
         термодинамічних  умовах,  які  визначаються  інтенсивністю
         розвитку  процесів  диференціації,  тектонічним  режимом  і
         складом порід літосфери конкретного регіону.
                 У  зону  аномалій  електропровідності  потрапляють
         Гуляй-Польська,      Центрально-Сорокинська,       Сорокинська,
         Федірівська залізорудні, вулканогенно-осадові графітові зони
         у  зв΄язку  з  вуглецево-кремністою  формацією,  Корсакська
         залізорудна зона з графітом.

                 Геоелектрична модель Кримського регіону
                 У  першому  наближенні  модель  Кримського  регіону
         можна  уявити  таким  чином:  добре  провідні  утворення  на
         поверхні – опади, морська вода розміщені на відносно слабо
         провідних  породах  консолідованої  кори,  які  в  свою  чергу
         утримують  неоднорідні  корові  та  мантійні  утворення  з
         високою       електропровідністю.       Поверхневі      відклади
         визначаються  різкою  мінливістю  сумарної  поздовжньої
         провідності від декількох сименсів Гірському Криму до тисячі



                                        330
   339   340   341   342   343   344   345   346   347   348   349