Page 329 - 6583

Умовні позначення до рисунка 12.5

I – Закарпатський прогин; II – Складчасті Карпати;
III – Передкарпатський прогин; IV – Рава-Руська зона;
V – Львівський палеозойський прогин; VI – Волино-
Подільська плита; VII – Молдавська плита; Український щит
(мегаблоки: VIII – Волинський; IX – Подільський;
X – Білоцерківський; XI–Голованіська шовна зона;
XII–Інгульський (Кіровоградський); XIII–Західно-Інгулецька-
Криворізька шовна зона; XIV–Середньопридніпровський
(Придніпровський); XV – Оріхово-Павлоградська шовна
зона; XVI – Приазовський); XVII – Прип’ятська западина;
XVIII- Дніпрово-Донецька западина; XIX – Донбас;
XX– Придобрудський прогин; XXI – Північна Добруджа;
XXII– Скифська плита; XXIII – Гірський Крим.
Аномалії електропровідності: КО – Коростенська;
ГД – Гайворон-Добровеличківська; К – Кіровоградська;
ПА – Приазовська; В – Волинська; ЧК – Чернівецько-
Коростенська; Я – Яворівскьа; ДО – Донбаська;
КА – Карпатська.
1 – межі тектонічних одиниць, їх номери; 2 – аномалії
підвищеної електропровідності; 3 – субвертикальні аномалії
електропровідності за даними МТЗ та МВП; 4 – профілі МТЗ

Загалом аналіз декілька сотень даних МТЗ, ГМТЗ та
МВП свідчить, що в земній корі УЩ в наявності велика
кількостість об´єктів підвищеної електропровідності та що
параметри цих структур значно змінюються і створюють
складну картину електромагнітного поля внутрішнього
походження.
Детальне вивчення цих явищ показує, що найчастіше
аномальні області складаються з декількох об´єктів, що
розміщені як за глибиною, так і за латераллю (рис. 12.3, 12.4,
12.5).
Методи локально-регіональної декомпозиції і
приведення даних МТЗ до квазідвовимірного середовища
сьогодні розроблені досить детально, але всі вони базуються
на розрахунках з використанням значень повного тензора
імпедансу і тому неможливо скористатися ними. У цій
ситуації застосовано підхід – із наявного масиву даних були

315