Page 279 - 6583
P. 279

вони досить часто відрізняються між собою і при однаковому
            літологічному складі на Волині та Поділлі.
                   Ці геогустинні границі приурочені, головно, до границь
            довгої перерви осадонакопичення і до тектонічних контактів
            порід різного віку.
                   За  характером  часового  розрізу  та  регіональної
            складової    гравітаційного     поля    по    профілю     РП-11
            спостерігається підіймання фундаменту з північного заходу на
            південний  схід  із  глибин  6700  м  до  2200  м.  У  цьому  ж
            напрямку підіймаються і відклади осадового чохла (рис. 11.18
            – 11.19). Тектонічними порушеннями фундамент розбитий на
            блоки, можлива амплітуда порушень складає 100 м – 300 м за
            матеріалами сейсморозвідки, в окремих випадках 500 м – 600
            м  –  за  даними  МТЗ  та  інтерпретації  гравітаційного  поля.  За
            даними  сейсморозвідки,  виступи  та  врізи  у  фундаменті
            ймовірно  виповнені  осадовими  відкладами  валдайської  серії
            верхнього венду (чергування пісковиків, алевролітів, аргілітів)
            і становлять певний інтерес в нафтогазоносному відношенні.
                   У  північній  частині  площі  досліджень  мезозойські
            відклади  представлені  крейдою  та    юрою  із  загальною
            потужністю  приблизно  500  м.  Вони  простежуються  від
            початку  профілю  на  південний  схід  із  їхнім  подальшим
            відслоненням    на  денній  поверхні.  Такий  самий  напрямок
            здимання  мають  палеозойські  і  верхньопротерозойські
            відклади.
                   У  розрізі  Волино-Подільської  плити  Східно-Євро-
            пейської  платформи  за  геогустинними  властивостями
            виділяються декілька комплексів: кайнозойський (межі зміни
                                       3
                                                                          3
            густини  1,89–2,03  г/см ,  середня  густина  1,93  г/см ),
                                                                          3
            мезозойський  (крейда  і  юра,  середня  густина  2,30  г/см );
                                                         3
            палеозойський (карбон верхній – 2,73 г/см , нижній карбон –
                                                        3
                      3
            2,62  г/см ,  девон  середній  –  2,74  г/см ,  девон  нижній  –
                                         3
                     3
            2,67 г/см , силур – 2,70 г/см , ордовик із середньою густиною
                          3                                   3
            від  2,65  г/см   на  півдні  профілю  до  2,53  г/см   на  півночі);
                                                                    3
                                                                          3
            кембрійсько-рифейський  (з  середньою  густиною  2,   г/см ),
                                                            3
            ефузивний  (середня  густина  2,61  г/см ),  теригенний
            рифейський  (туфогенна  світа,  ольчадаєвський  горизонт  і
                                                                          3
            кастопільська  світа  з  густиною  від  2,61–3,13  г/см );
                                                                3
            докембрійський  (протерозой  –  2,65–2,75  г/см ,  архей  –
                                                          3
                          3
            2,72–2,78 г/см , інтрузивний – 2,74–2,88 г/см ).
                                          271
   274   275   276   277   278   279   280   281   282   283   284