Page 284 - 6583
P. 284

за  результатами  моделювання  гравітаційного  поля  не
         відмічені їхні сліди в перекриваючих кристалічний фундамент
         осадових відкладах.
                 Занурення фундаменту по профілю РП-11 із південного
         сходу  на  північний  захід  від  2200  м  до  глибин  6700  м
         підтверджується      часовим     розрізом    та   інтенсивністю
         регіональних  аномалій  поля  сили  тяжіння  (рис.  11.18,  1.19).
         Тектонічні  порушення  у  фундаменті  добре  фіксуються
         матеріалами      сейсморозвідки,     МТЗ      та    морфологією
         гравітаційного поля.
                 За  результатами  аналізу  ρef  (рис.  11.11)  виділяються
         чотири зони підвищених опорів:  інтервали пікетів МТЗ 55  –
         56, 70 – 81, 86 – 104, 116 – 117. Кожна із зон у свою чергу має
         максимуми та мінімуми опору, що вказує на складну блокову
         будову  фундаменту.  Слід  відзначити,  що  в  межах  цих  зон
         збільшуються  амплітудні  полярні  діаграми  (рис.  11.12  –
         11.13).    Це  може  бути  пов’язано  з  концентрацією  та
         обтіканням  індукованих  у  землі  струмів.  У  верхній  частині
         розрізу,  починаючи  з  пікету  МТЗ  71  до  пікету  118,
         спостерігається зміна фази від  –25˚  до  –60˚,  що пов’язано із
         зануренням  фундаменту.  У  центральній  частині  профілю  на
         пікетах 77  і 79 спостерігається пережим поля, що, ймовірно,
         характеризує межу насуву.
                 Потужність  відкладів  осадового  чохла  (рис.  11.18,
         11.19)  нарощується  вздовж  профілю  РП-11  із  південного
         сходу  на  північний  захід  від  2200  м  до  глибин  6700  м.  За
         деталями часового розрізу та морфологією локальних аномалії
         гравітаційного поля основні стратиграфічні границі розділів у
         межах     Волино-Подільської      плити    Східно-Європейської
         платформи       не    завжди     збігаються,    або     впевнено
         простежуються  по  профілю.  Результати  2Д–моделювання
         гравітаційного     поля    показують,    що    найбільш     чітко
         установлюються  границі,  які  приурочені,  переважно,  до
         рубежів  довгої  перерви  осадонакопичення.  При  цьому
         розраховані густинні властивості однотипних за літологічним
         складом  стратиграфічних  товщ  і  комплексів  відрізняються
         між собою на півночі та півдні профілю РП-11.
                 Отримані  матеріали  показують,  що  умови  залягання
         гірських  порід  у  межах  Волино-Подільської  НГО,  які
         визначають       інтенсивність     і    морфологію      аномалії

                                        276
   279   280   281   282   283   284   285   286   287   288   289