Page 275 - 6583

підбираються в процесі інверсії. При цьому як стабілізатор
виступає вимога «гладкості» одержуваної геоелектричної
моделі, тобто опір не може змінюватися різко від комірки до
комірки. Тому важливо мати можливість у процесі інверсії
редагувати модель, направляти програму інверсії в «потрібне
русло». Саме цю можливість надає програма MT-2D Tools.
Програма MT-2D Tools дозволяє реалізувати поетапний
підхід до інверсії МТ-даних. Під етапом ми розуміємо процес
інверсії з моменту її підготовки й запуску до закінчення.
Процес інверсії може зупинитися або в результаті досягнення
необхідного нев'язання між спостереженими й
розрахунковими даними, або зупинки його «вручну», або
якщо нев'язання не змінюється протягом останніх декількох
ітерацій. Після закінчення процесу інверсії необхідно
проаналізувати її результати та вибрати одну з ітераційних
моделей або як остаточну, або як стартову для наступного
етапу.
На підставі всього зазначеного вище можна зробити
висновок, що даний розріз у верхній частині (осадовий чохол)
можна апроксимувати як 1Д–модель. Решта розрізу належить
до 2Д–моделі. Тому для кількісної інтерпретації
використовували бімодальну 2Д–інверсію.
Коротко зупинимося на процесі інверсії. Інверсію
проводили у три етапи. На першому етапі використовували
тільки ТЕ моду, як модель першого наближення брали модель,
отриману при вейвлет-аналізі полів ρef і φef. На другому етапі
до ТЕ моди додавали ТМ моду з невеликою вагою (близько
30 %), модель, отриману на першому етапі, корегували по
краях і використовували як стартову. На третьому етапі
зіставляли моделі першого та другого етапу, корегували на
краях моделі, ТМ моду брали з великою вагою (близько 80 %)
і проводили інверсію. На всіх етапах інверсії становили
близько 120 ітерацій. У результаті інверсії був отриманий
розріз розподілу питомого опору вздовж профілю на глибину
до 150 км. Для оцінювання всього розрізу загалом (верхньої та
нижньої частини одночасно) його було побудовано у
логарифмічному масштабі (рис. 11.16 – 11.17).

267